З 1 січня 2024 року АМКУ може проводити перевірки бізнесу, включаючи доступ до приміщень, проведення огляду, опломбування, арешт та вилучення майна. Раніше такі права мали лише правоохоронні органи.
Закон, що надав АМКУ такі повноваження, мав статус євроінтеграційного. Його метою, згідно з заявами, були захист економічної конкуренції та посилення інституційної спроможності.
Але чи не отримала держава натомість черговий інструмент тиску на українські підприємства? Побоювання бізнесу щодо цього – цілком очікувані.
АМКУ отримав такі повноваження:
- Доступ до приміщень, до місць зберігання інформації, що перебуває у володінні або користуванні бізнесу: комп’ютерів, технічних засобів електронних комунікацій та зберігання інформації, серверів, сейфів, робочих місць працівників тощо;
- Огляд приміщень та інших володінь бізнесу, що перевіряються;
- Копіювання чи отримання копії інформації;
- Арешт або вилучення предметів чи інших носіїв інформації, документів, у тому числі їх оригіналів;
- Опломбування (опечатування) приміщення, системи електронних комунікацій чи місць зберігання інформації у спосіб, що унеможливлює ознайомлення з їх змістом.
Дозвіл суду як запобіжник зловживань
Перелік дійсно нагадує повноваження правоохоронних органів під час досудового розслідування.
Разом з тим, АМКУ може реалізувати їх не на власний розсуд, а тільки після отримання дозволу суду. Причому дозвіл надаватиме не слідчий суддя, як у випадку досудового розслідування у кримінальних справах, а суддя господарського суду.
Важливо: суд розглядатиме звернення АМКУ протягом 2 робочих днів з моменту його надходження. Бізнес при цьому не повідомляють про те, що АМКУ таке звернення подав до суду. Закон передбачає, що для розгляду вказаного питання викликається лише представник АМКУ.
Сама ухвала суду про дозвіл підлягає оприлюдненню не раніше дня її звернення до виконання. Тобто бізнес про перевірку та дозволені судом заходи дізнається вже по факту проведення перевірки.
Оскарження ухвали передбачається законом протягом п’яти днів з дати отримання її копії. Однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання, тобто проведення перевірки. А тому по своїй суті це оскарження вже постфактум.
Перевірка розпочалась. До чого готуватись
Перевірка проводиться у робочий час, з 8 години до 18 години. Час перевірки може бути продовжений у виключних випадках, однак вона має завершитися не пізніше 21 години.
Проведення перевірки з 21 години до 7 години та у святкові, неробочі і вихідні дні заборонене.
Можливий часовий люфт перевірки достатньо великий і не співпадає зі стандартним офісним графіком. А тому бізнесу варто проінструктувати чергових працівників щодо дій у випадку, якщо перевірка розпочинається за відсутності уповноважених представників.
Також потрібно пам’ятати, що на вимогу представника бізнесу до перевірки залучається адвокат, з яким укладено договір про надання правової допомоги. АМКУ може продовжити проведення перевірки, лише якщо протягом трьох годин не з’явився адвокат.
А тому першим кроком, як і при обшуку, має бути інформування адвоката. Крім того, мають завчасно бути укладені договори на правову допомогу.
Представники поліції, інших правоохоронних та митних органів можуть залучатись при проведенні перевірки у разі перешкоджання проведенню перевірки або щоб запобігти такому перешкоджанню.
Формулювання достатньо розмите, тому варто очікувати, що при перевірці будуть представники поліції або навіть інших правоохоронних органів. Закон це дозволяє. Однак поліцейські, працівники інших правоохоронних та митних органів не мають права втручатися у хід проведення перевірки.
За результатами проведення перевірки протягом 10 робочих днів з дня її завершення складається акт про проведення перевірки, до якого можна подати заперечення.
Матеріали, докази, інформація, зібрані або вилучені під час проведення перевірки, можуть використовуватися органами АМКУ для встановлення ознак порушення або під час розгляду вже порушених АМКУ справ.
Коли можливий арешт, вилучення та опечатування АМКУ майна
Вилучений може бути достатньо широкий перелік майна: письмові та речові докази, зокрема документи, предмети чи інші носії інформації, якщо вони свідчать про ознаки порушення або ж можуть бути доказами чи джерелом доказів у справі АМКУ. Тобто це як носії інформації, так і продукція.
При цьому вилучення можливе за наявності однієї з підстав:
- докази не було надано, і є достатні підстави вважати, що документи, предмети чи інші носії інформації знаходяться у певному місці. Тобто передувати має запит АМКУ про надання інформації, на який не отримано відповіді чи відповідь не повна.
- існує загроза, що відповідні документи, предмети чи інші носії інформації можуть бути знищені.
Законодавче формулювання «за наявності хоча б однієї з таких обставин» дає всі підстави вважати, що попередній запит АМКУ інформації та неотримання на неї відповіді не є безумовною підставою для вилучення майна. За виняткових випадках вилучення можливе і без такого попереднього запиту.
Арешт майна можливий, якщо вилучити докази неможливо: докази внаслідок своєї технічної будови чи інших властивостей не підлягають транспортуванню чи їх транспортування може бути ускладнене, або ж вилучення доказів неможливе або недоцільне з інших причин.
Накладення арешту на докази полягає у проведенні їх опису та оголошенні заборони розпорядження ними, а за потреби – в обмеженні права користування ними.
Знову ж таки формулювання підстав арешту майна – досить широке, а тому судовий контроль щодо дозволу на такі дії АМКУ набуває вирішального значення.
Варто враховувати, що вилучення чи накладення арешту на майно, предмети, документи, інші носії інформації проводиться за умови аудіо- чи відеофіксації таких дій.
Опечатування приміщення можливе за таких умов:
- представнику АМКУ відмовляють у доступі до приміщення або створюють інші перешкоди;
- є достатні підстави вважати, що у таких приміщеннях можуть зберігатися предмети, документи чи інші носії інформації, які можуть свідчити про ознаки порушення чи бути доказами у справі.
Працівники підприємства зобов’язані забезпечити недоторканність опечатаного приміщення до закінчення строку, зазначеного у протоколі про опечатування.
Доступ будь-яких осіб без участі уповноважених працівників АМКУ до опечатаного приміщення забороняється.
Варто зазначити, що конкретні документи, предмети, інші носії інформації, системи електронних комунікацій, місця зберігання інформації, приміщення, щодо яких надається дозвіл на арешт, вилучення чи опечатування мають бути зазначені в ухвалі суду.
Примітно, що передбачається випадок, коли АМКУ може тимчасово вилучати або опломбовувати майно, яке не було зазначено в ухвалі. Таке повноваження має АМКУ у разі, якщо під час перевірки було виявлено додаткові документи, предмети, інші носії інформації, системи електронних комунікацій, місця зберігання інформації, приміщення та інші володіння, які не були вказані в ухвалі суду.
В такому випадку не пізніше наступного робочого дня після тимчасового опечатування або тимчасового вилучення майна АМКУ має подати відповідне клопотання до суду.
Тобто суд в такому випадку вже здійснює не попередній контроль, а затверджує фактично вилучене чи опломбоване майно. Це дає можливість тимчасового вилучення чи опломбування всього знайденого під час перевірки майна.
АМКУ отримав дійсно широкі повноваження, які межують з повноваженнями правоохоронних органів під час здійснення досудового розслідування. Довіра бізнесу до інституційно посиленого АМКУ можлива, лише якщо оновлені повноваження будуть використовуватись, як це заявлено: у виключних випадках за наявності обґрунтованих підстав.
За повідомленнями нового очільника АМКУ Павла Кириленка, в першій черзі перевірок не йдеться про середній чи малий бізнес. Така дія (прим. перевірка з виїздом) може бути необхідна під час розгляду справ великих промислових груп.
Заради правди, за 2 місяці дії нових повноважень наразі відсутня інформація щодо звернення АМКУ до господарського суду про надання дозволу на виїзні перевірки. Однак зрозуміло, що наразі в АМКУ триває підготовчий етап і такі клопотання можна очікувати найближчим часом.
При цьому роль господарського суду набуває неабиякого значення. Раніше судді господарських судів не мали подібних повноважень, що відкриває шлях до формування нових підходів та практики, які і визначать дієвість попереднього судового контролю за діями АМКУ як запобіжника.
Ірина Кобець, партнерка, керівниця судової практики LCF Law Group, для ZN.UA
Iншi Публікації
