17 червня 2025 року Європейський Союз ухвалив Регламент (ЄС) 2025/1227, який спрямований на захист внутрішнього ринку, та позбавлення росії інструментів економічного тиску.
Не дивлячись на те, що 05 червня 2025 року Європейська комісія встановила нові тарифні квоти для України про що більш детальніше ви можете переглянути за наступним посиланням, Європейський Союз продовжує бути стійким у своїй позиції стосовно системного тиску на економіки росії та білорусі.
В основі Регламенту лежить твереза оцінка ризиків. Преамбула документа чітко фіксує кілька тривожних тенденцій:
- Критична залежність від добрив: імпорт азотних добрив з росії до ЄС був значним і продовжував зростати. У 2023 році він сягнув 3,6 млн тон, а у 2024 році — значно збільшився. Це створювало ситуацію, за якої росія могла б маніпулювати поставками, дестабілізуючи аграрний сектор ЄС та загрожуючи його продовольчій безпеці. Виживання власної європейської промисловості азотних добрив, яка страждає від високих цін на газ, було поставлено під загрозу.
- Потенційна загроза від агротоварів: хоча імпорт більшості інших аграрних товарів з рф був відносно низьким, існувала реальна небезпека його стрімкого зростання. За сприятливих умов (низькі або нульові мита) російські виробники могли б швидко переорієнтувати експорт на ринок ЄС, створюючи недобросовісну конкуренцію для європейських фермерів та руйнуючи ринковий баланс.
Регламент прямо називає це вразливістю до “примусових дій з боку російської федерації”. Іншими словами, ЄС діє на випередження, щоб позбавити кремль економічних важелів впливу.
Інструменти захисту: що саме передбачає Регламент?
Регламент вводить диференційовані, але однаково жорсткі заходи для двох груп товарів – аграрної продукції та мінеральних добрив.
- Для аграрної продукції вводиться додаткове мито у розмірі 50% від митної вартості товару
(ad valorem). Це мито буде застосовуватись поверхуже існуючих ставок Єдиного митного тарифу ЄС. - Для мінеральних добрив застосовано більш складний, поетапний підхід, що свідчить про намагання збалансувати захист ринку та потреби фермерів. Вводиться комбіноване мито, що складається з відсоткової ставки (6,5% ad valorem) та фіксованої ставки за тонну продукції, яка прогресивно зростає:
- З 1 липня 2025: +€40–€45 за тонну.
- З 1 липня 2026: +€60–€70 за тонну.
- З 1 липня 2027: +€80–€95 за тонну.
- З 1 липня 2028: мито сягає загороджувального рівня — €315–€430 за тонну.
Регламент містить унікальний механізм швидкого реагування (Safeguard Clause). Наприклад, якщо сукупний обсяг імпорту добрив перевищить встановлені пороги (2,7 млн тонн у перший рік, 1,8 млн — у другий, 0,9 млн — у третій), Єврокомісія протягом 21 дня введе максимальне мито (€315–€430/т) до кінця відповідного періоду. Цей інструмент допоможе запобігти будь-яким спробам “завалити” ринок добривами перед черговим підвищенням мит.
ЄС передбачив і відповів на головне звинувачення, яке, безперечно, лунатиме з боку російської федерації. Регламент не загрожує глобальній продовольчій безпеці.
- По-перше, мита стосуються лише імпорту до Європейського Союзу. Транзит товарів через територію ЄС до третіх країн не обмежується.
- По-друге, витіснені з ринку ЄС обсяги російської та білоруської продукції будуть спрямовані на інші ринки, що може навіть збільшити пропозицію та знизити ціни в інших країнах світу.
Водночас, для захисту власних фермерів від можливого зростання цін на добрива, Єврокомісія зобов’язується моніторити ринок і, в разі значного подорожчання, вживатиме заходів, аж до тимчасового скасування мит на імпорт з інших країн.
Європейський Союз продемонстрував, що його торговельна політика є невід’ємною частиною стратегії безпеки. Це виважений, юридично обґрунтований та стратегічно далекоглядний крок, який захищає економічні інтереси ЄС сьогодні та зміцнює його стійкість на роки вперед.
Аналітичний огляд експерток практики міжнародного арбітражу LCF Law Group Ольги Костишиної, радниці, керівниці практики міжнародного арбітражу, та Катерини Лихопеки, молодшої юристки
Iншi Публікації
