З 29 жовтня по 3 листопада 2023 року у Парижі (Франція) відбулася щорічна конференція Міжнародної асоціації юристів (International Bar Association, IBA). Це наймасштабніший юридичний захід у світі, який формує порядок денний міжнародної юридичної спільноти, визначає тренди на юридичному ринку, дає безпрецедентні можливості для міжнародного нетворкінгу.
Редакція «Юридичної газети» розпитали правників, які були делегатами та спікерами щорічної конференції IBA, про враження від заходу.
Анна Огренчук, керуюча партнерка, президентка Асоціації правників України 2021-2023 рр.:
— Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну риторика західних юристів та міжнародної спільноти неодноразово змінювалася. Якою вона є сьогодні, чи відчуваються настрої, що війна в Україні відходить на другорядний план?
— Пам’ятаєте тезу «Justice delayed is justice denied», тобто відкладене правосуддя є відмовою у правосудді. Мені здається, що сьогодні вона набуває нового сенсу і передає всю суть необхідності правосуддя, відновлення справедливості, встановлення правди. І визначає чи не головне: дотримання принципу невідворотності покарання сьогодні — мир без агресії в майбутньому. Це — наша відповідальність перед наступними поколіннями, наше головне завдання і ключова справа для кожного юриста: поставити логічну та адекватну крапку діям, що грубо порушують глобальний мир та безпеку. І справедливе покарання вимірюється не лише судовим переслідуванням вищого військово-політичного керівництва рф та командирів, пропагандистів, а й відповідальністю країни, що має заплатити і заплатить за нанесену шкоду.
І ми, юристи, як ніхто розуміємо необхідність здійснення правосуддя. Бо непокаране зло стає ще більшим злом. І поки така агресія триває, і доти, як вона буде вирішена, не тільки на полі бою, а й в судах, то ніякої мови про другорядні плани та втому немає, бути не може і не буде. Ба більше, втоми від війни я не бачу і в сфері політико-дипломатичної, військової підтримки. Україна отримала позитивний сигнал від європейських партнерів щодо вступу до ЄС. Тільки за останні декілька днів Київ відвідали глава Пентагону, міністр оборони Німеччини та президент Євроради.
Юристи теж об’єднані у потужну коаліцію справедливості. «Право, а не війна» — така одна із головних тез Annual Conference 2023 IBA. І збройний конфлікт в Україні — одна із основних тем у юридичній агенді. Причому не в контексті констатації факту наявності вчинення рф воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду і глибокого занепокоєння, а конкретних механізмів, рішень, пошуку нових алгоритмів протидії агресії. Про важливість України і протидії повномасштабній агресії рф свідчить й участь у конференції таких топспікерів, як прокурори МКС, зокрема Карім Хана та Фату Бенсуди, яка до нього очолювала офіс МКС і, до речі, за її каденції в 2020 році було завершене попереднє розслідування щодо ситуації в Україні. МКС визнав наявність воєнних злочинів і злочинів проти людяності, вчинених рф. Були присутніми голова Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень МГП та прав людини Ерік Мьосе і багато інших експертів з МГП та МКП, практиків, які працювали в трибуналах.
За цей тиждень роботи конференції, ми на різних майданчиках обговорювали необхідність реформування ООН та архітектуру колективної безпеки загалом, включно з Радою Безпеки ООН, де рф залишається постійним членом. Як удосконалити та осучаснити інструменти притягнення до відповідальності за міжнародні злочини, як компенсувати або якими мають бути механізми повернення депортованих рф українських дітей.
Я пам’ятаю, як ми тільки розпочинали дискусію про створення Трибуналу щодо агресії. Всі розмови починалися із «якщо він буде». Сьогодні це вже — «як він працюватиме». За ці понад 630 днів повномасштабної війни ми дійшли до конкретних рішень у питанні компенсацій та репарацій. Наразі є готовність міжнародних партнерів подолати суверенний імунітет рф для подальшого стягнення збитків на основі окремої міжнародної угоди. Думаю, так само ми дійдемо згоди і щодо визнання екоциду 5 злочином у Римському Статуті або до вчинення геноциду в Україні. Принаймні, наскільки мені відомо, МКС досліджує атаки на енергетичну інфраструктуру та депортацію дітей у цьому контексті.
— Яку, на вашу думку, позицію займає IBA щодо російської агресії та російського юридичного бізнесу сьогодні (після понад 600 днів війни в Україні)?
— IBA з перших годин повномасштабного вторгнення, стала надійним партнером для АПУ у цій боротьбі з протидії агресії рф: на всіх можливих правових фронтах, у гуманітарній сфері.
Разом ми збирали та продовжуємо збирати за допомогою мобільного додатка EyeWitness to Atrocities докази воєнних злочинів та фіксувати збитки, завдані юридичним та фізичним особам. Вже завантажено понад 32 тис фото- та відео- потенційних доказів. IBA та Офіс Генерального прокурора підписали меморандум про співробітництво, що також передбачає використання EyeWitness як інструменту для збору доказів міжнародних злочинів рф в Україні.
IBA стала ключовим партнером у розробці методології моніторингу судових проваджень у справах про воєнні злочини. АПУ спільно з USAID та Українською Гельсінською спілкою з прав людини розпочали цей проєкт і сьогодні ми маємо вже практичний результат, розуміємо де є прогалини і над чим працювати, щоб національна система правосуддя мала довіру не лише серед українців, а й у світі. Незабаром буде оприлюднений повний звіт.
У травні цього року IBA ухвалила резолюцію із закликом до урядів держав — членів ООН підтримати та схвалити створення Спецтрибуналу по агресії. АПУ є амбасадорами Трибуналу і ми чимало разів разом обговорювали його можливі формати серед юридичної спільноти. Але окрема подяка IBA за те, що акцент зроблений на міжнародній складовій. Україна вважає, що ця інституція має бути максимально міжнародною, бо інакше ми не подолаємо імунітет, а це єдиний спосіб зупинити путіна.
Крім того, українські правники отримали значну підтримку від розгалуженої мережі юристів IBA по всьому світу, котрі на знак солідарності доклали зусиль pro bono у багатьох сферах. Це не лише воєнні злочини, а й питання повернення активів, антимонопольного законодавства, шкоди довкіллю.
— Наскільки активно у спільноті юристів звучать теми, пов’язані з війною в Україні? Яка тематика перебуває у топі запитів? Яку найбільше обговорюють? Чи не втратили інтерес до України через затягування війни?
— Надзвичайно активно. І не просто звучать, а є у конкретних рішеннях. Ви, наприклад, знаєте, що процес створення Міжнародного реєстру збитків вже завершений. Тривають консультації про другий і третій етапи механізму репарацій: компенсаційну комісію і компенсаційний фонд.
Трибунал — на порядку денному. І сьогодні вже ні у кого немає сумнівів, що він буде створений. У межах універсальної юрисдикції тривають розслідування на національних рівнях. І це ще один інструмент міжнародного права, що в результаті не дасть змоги воєнним злочинцям уникнути покарання. У вересні в Києві було відкрито польовий офіс МКС.
Це все красномовно говорить не про втому від України, від війни, а про жагу до справедливості. Ми вже втратили багато часу, коли не відреагували належним чином на окупацію частини території Молдови, Чечні, Грузії, України, на злочини в Сирії. І тепер ці помилки визнаються, їх треба виправляти, щоб розірвати коло безкарності.
— Чим вразив та запам’ятався ReOpen Ukraine?
— У межах Annual Conference 2023 АПУ разом з IBA провела бізнес-сніданок ReOpen Ukraine. Вже вдруге ми його проводимо. І цього року у нас був спецгість — режисер, філософ, журналіст Бернар-Анрі Леві. Він щойно перед зустріччю повернувся з Бахмуту. Мені запам’яталась його думка, що сьогодні всі диктатори світу дивляться, що ж буде з Україною. Україна — це тест: чи розправлять крила диктаторські режими, чи будуть знищені. Саме тому рф повинна програти цю війну, а Україна — має перемогти.
До речі, бізнес-сніданок я б теж визначила, як тест — цікава Україна чи всі втомилися. Я скажу так: ми зібрали повний зал. І за цей рік, що минув, у багатьох питаннях ми зробили суттєвий крок. Юристи-міжнародники кажуть, що міжнародне правосуддя — це гра в довгу. Але саме тому — воно невідворотнє.
Анна Огренчук, керуюча партнерка LCF Law Group, для видання «Юридична газета»
Iншi Публікації
