Андрій Реун, партнер, керівник практики податкового права LCF Law Group, прокоментував поточне податкове регулювання індустрії у матеріалі РБК Україна «Гральний бізнес знову під прицілом».
Варто зазначити, що в Асоціації правників України в коментарі РБК-Україна зазначили, що для визначення обсягу грошових потоків уже достатньо інструментів програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО).
“Вони дають можливість відстежувати, скільки коштів легальний оператор грального бізнесу отримав коштів від гравців і скільки їм виплатив. Тому ведення ДСОМ саме по собі не вирішує питання нарахування податків — це радше питання контролю й прозорості, чи дійсно оператори дотримуються принципу позитивної різниці і чи дійсно вони оподатковують усі виграши“, — наголосив Андрій Реун, голова Комітету АПУ з податкового та митного права.
Він також пояснив, що Податковий кодекс України не передбачає оподаткування всіх виплат гравцям, оскільки термін “виграш” у ньому відсутній. Натомість це поняття визначене у профільному законі “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор”, який відсилає до правил організатора.
У більшості випадків організатори визначають виграш як позитивну різницю між усіма внесеними гравцем коштами та сумою, яку оператор у підсумку виплатив гравцеві. Цю позицію вже підтвердив Верховний Суд у двох рішеннях.
Якщо ж дотримуватися фіскальної логіки й утримувати податки з усіх виплат, можуть виникати абсурдні ситуації. Наприклад, гравець вносить 1000 грн, робить ставку на 10 грн, після чого вирішує вивести решту коштів. Якщо оподаткувати всю суму виводу, клієнт опиняється у невигідному становищі, адже фактично не отримав жодного виграшу.
“Оподатковуваним об’єктом для цілей оподаткування доходів фізичних осіб є позитивний фінансовий результат гри, що був фактично виплачений гравцю, а не кожна виплата. Якщо цього не дотримуватись, гравці, ймовірно, масово підуть у тіньові казино, і держава тоді не отримає нічого“, — підсумував Андрій Реун.
Iншi Публікації
