Під час війни важливо, щоб всі інститути, які впливають на стабільність економіки, працювали як годинник.
Це повною мірою стосується також і сфери регулювання неплатоспроможності. Банкрутство на «воєнних рейках» потребує актуального законодавчого регулювання для збереження ефективності процедур.
Крім того, для отримання макроекономічної допомоги в розмірі 18 млрд дол. від ЄС за Меморандумом від 16.01.2023 Україні серед іншого слід вдосконалити режими банкрутства та гармонізувати їх із регулюванням ЄС.
26 липня 2023 року Президент підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань провадження та застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану» № 3249-IX від 13.07.2023 (законопроєкт № 7442), яким регламентовано особливості реалізації процедур неплатоспроможності під час воєнного стану та 6 місяців після нього, і 29 липня 2023 закон набув чинності.
Ці зміни продовжили реформування сфери банкрутства у 2023 році після довгоочікуваного ухвалення Закону № 2971-IX (законопроєкт № 4409), положення якого оптимізували регулювання у сфері неплатоспроможності, усунули неузгодженості і недоліки, виявлені під час практичного застосування положень КУзПБ.
Отже, які зміни Закону № 3249-IX впливатимуть на сферу банкрутства?
Нарешті запроваджена важлива новація — обмеження прав кредиторів, щодо яких вжито санкції.
Так, позбавлені права вирішального голосу кредитори, до яких застосовано санкції у вигляді блокування активів. Такі обмеження поширюються на кредиторів, у разі якщо санкції застосовано щодо їхніх заінтересованих осіб (наприклад, бенефіціарів).
Такі кредитори з моменту застосування санкцій і на період їх застосування мають право брати участь у зборах кредиторів лише з правом дорадчого голосу.
Таким чином, фактично унеможливлюється вплив на процедуру банкрутств з боку осіб, пов’язаних із державою-агресором.
Крім того, до суттєвих змін можна віднести розширення прав, обов’язків та гарантій арбітражного керуючого.
Так, арбітражного керуючого наділено додатковими правами, зокрема:
- проводити збори і засідання комітету кредиторів у разі їх бездіяльності або за їхнім дорученням;
- отримати доступ до інформації, що зберігається у базах даних, які використовуються посадовими особами боржника для ведення бухгалтерського, податкового та управлінського обліку, а також для формування бухгалтерської, статистичної та податкової звітності;
- звертатись із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, у тому числі банків та небанківських установ, та отримувати, зокрема, інформацію про активи боржника у вигляді коштів на рахунках та/або електронних гаманцях, а також інформацію про наявність індивідуальних банківських сейфів.
Для реалізації таких прав у Кодексі запроваджено новий механізм «запит арбітражного керуючого», який за своєю суттю є аналогом адвокатського запиту.
Згідно з нововведеннями відмова в наданні інформації на запит арбітражного керуючого, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації призводять до відповідальності, крім випадків відмови в наданні таємної та/або службової інформації.
Очевидно, що такі зміни значно спростять процедуру отримання інформації щодо активів боржника, оскільки раніше отримання відповідної інформації відбувалося шляхом витребування її в судовому порядку.
Реалізація права арбітражного керуючого на запит додатково забезпечується через внесення аналогічних змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» та передбачає забезпечення розкриття банками арбітражним керуючим банківської таємниці та надання інформації на запити арбітражних керуючих.
Кодексом уточнено та доповнено обов’язки арбітражного керуючого: передбачено звітування про перебіг справи шляхом подання відомості про фінансовий стан боржника, зокрема до Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Крім того, нововведення покладають на нього обов’язок звернутись до правоохоронних органів з відповідною заявою, якщо встановлено наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення інших незаконних дій у разі банкрутства.
Змінами до КУзПБ встановлено пряму заборону здійснювати будь-який незаконний вплив, тиск або втручання в діяльність арбітражного керуючого, в іншому випадку арбітражний керуючий зобов’язаний повідомити правоохоронні органи про відповідні дії.
Водночас незалежність арбітражного керуючого забезпечується особливим порядком його призначення, гарантіями виплати винагороди та органами саморегулівної організації арбітражних керуючих.
Зміни на час дії воєнного стану
У зв’язку з дією воєнного стану (під час дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення) в Прикінцеві та перехідні положення КУзПБ внесено зміни, які дають змогу арбітражному керуючому та кредиторам більш ефективно та безпечно реалізовувати повноваження у провадженні про банкрутство:
- проведення зборів та комітету кредиторів може здійснюватися дистанційно в режимі відеоконференції або шляхом опитування;
- господарським судом за клопотанням кредиторів чи арбітражного керуючого може бути продовжено строки проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство, дію мораторію, оголошення про проведення аукціону, виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника;
- арбітражний керуючий не несе дисциплінарної відповідальності за невчинення дій та невиконання обов’язків, передбачених КУпБ, якщо їх вчинення та/або виконання унеможливлено у зв’язку з веденням бойових дій у районах розміщення боржника, кредитора, майна боржника та розташування офісу або місця проживання чи перебування арбітражного керуючого.
Додатково нагадуємо, що Законом № 2971-IX, який набрав чинності з 15.04.2023, було запроваджено такі важливі зміни:
- запроваджено автоматизовану систему «Банкрутство та неплатоспроможність», яка об’єднує в собі необхідні реєстри та бази даних. До складу цієї системи також входить електронний кабінет арбітражного керуючого;
- надано право ліквідатору за наявності кредиторів-нерезидентів використовувати для розрахунків із таким кредитором валютний рахунок боржника в банківській установі;
- впроваджено надіслання до вищих інстанцій лише частини матеріалів справи, які стосуються оскаржуваного процесуального документу, з обов’язковим залишенням у справі копій таких документів для продовження судом першої інстанції розгляду справи про банкрутство;
- змінено порядок розгляду спорів у межах справи про банкрутство із загальної процедури (орієнтовно 3-4 місяці в першій інстанції) на спрощене провадження (строк до 2 місяців);
- розширено перелік осіб, які несуть субсидіарну відповідальність, зокрема під цю категорію підпадають особи, що уклали правочини з боржником чи вчинили майнові дії щодо майна боржника;
- встановлено можливість запровадження процедури санації після визнання боржника банкрутом за умови наявності схваленого зборами кредиторів плану санації.
Юрій Діденко, старший юрист LCF Law Group, та Діана Смородіна, молодша юристка LCF Law Group, спеціально для видання «Юридична Практика».
Iншi Публікації
