31.08.2023 р. Служба безпеки України повідомила про «викриття ділків, які хотіли втридорога продати Міноборони 80 танкових двигунів». Ось ця новина.
СБУ заявила, що «представники одного з вітчизняних підприємств намагались реалізувати до Міноборони 80 двигунів за ціною понад 77 млн грн, зазначаючи, що ринкова вартість становить майже 24 млн грн.»
У мене як у адвоката після прочитання цієї новини складається враження, що це черговий тиск на бізнес з боку силовиків. Той, хто опублікував цю новину, дуже хотів гучної сенсації, але вийшло навпаки: складається враження, що СБУ просто «віджали» ці двигуни. І ось чому:
- Порушення презумпції невинуватості. Використання формулювань «ділки», «зловмисники», «збирались привласнити», «оборудка», свідчить про спробу формування негативного ставлення у суспільства до підприємців, які стали об’єктом кримінальної справи. Фактично, Служба Безпеки у своїй публікації вже визначила цих підприємців винними у скоєнні злочину, що є прямим порушенням ст. 62 Конституції України. Відповідно до цієї статті особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
- «Творчість» силовиків при встановленні «ринкової» ціни товару. Конституція України статтею 42 регулює свободу підприємництва в Україні. Є попит – є пропозиція. Таким чином встановлюється ціна на будь-який товар, але процедура закупівлі для Міноборони, в тому числі і визначення ціни, регулюються відповідними постановами Кабінету Міністрів України. Тож про яку ринкову ціну йде мова? При цьому з повідомлення СБУ зовсім не зрозуміло, яким чином силовики визначили вартість 80 двигунів для танку Т-72. Чи була проведена належна експертиза? Якщо брати за основу «ринкову» ціну з повідомлення (24 млн. грн. за 80 двигунів), то виходить, що один двигун має коштувати не дорожче 300 тисяч грн., тобто менше 10 тис. доларів США. Отже «ринкова» вартість товару від СБУ зовсім не ринкова. До речі, така «творчість» з визначенням ринкової вартості характерна, на жаль, для всіх правоохоронних органів – Національної поліції, НАБУ, СБУ, БЕБ.
- А де ж тут злочин? Ст. 191 Кримінального кодексу звучить так: заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Тобто посадові особи підприємства мали використати своє службове становище, щоб заволодіти коштами Міноборони від продажу двигунів нібито за завищеною ціною. Але це можливо лише в тому разі, якщо була змова між підприємцями та відповідальними за закупівлю особами Міноборони. Лише в цьому випадку можна кваліфікувати такі дії як злочин за ст. 191 КК. Але СБУ ані слова не говорить про якусь змову, викриття «нечистих на руку» посадовців Міноборони, тощо. Тож де тут злочин? Отже ситуація виглядає таким чином, що підприємці запропонували двигуни до продажу, згодом СБУ приходить з обшуком та вилучає двигуни та інші товари (прибори нічного бачення та інші комплектуючі).
Отже, з таким підходом до закупівель Міноборони з боку українських правоохоронців під великим питанням залишається, чи буде змога забезпечити бронетанкові батальйони (і не лише бронетанкові) необхідними комплектуючими у майбутньому. Тому що при такому тиску на бізнес під час війни, постачальники військової техніки та обладнання тричі подумають, чи потрібен їм контракт, який з високою вірогідністю закінчиться порушенням кримінальної справи та безоплатним вилученням товару.
Максим Шевердін, к.ю.н., керівник практики кримінального права, партнер LCF Law Group.
Iншi Публікації
