У 2024 році енергетичний сектор України зіткнувся з кількома ключовими викликами, зумовленими переважно наслідками воєнної агресії країни-терориста. За офіційними даними НЕК «Укренерго», Україна у 2024 році втратила понад 9 ГВт генеруючої потужності електростанцій. Як наслідок, дефіцит електроенергії для споживачів склав близько 35%, а зростання вартості електроенергії з вересня 2023 по вересень 2024 року становило приблизно 34%. А вже з 1 січня 2025 року вступило в дію історичне рішення про припинення транзиту російського газу територією України.
З огляду на це сформувалися ключові тренди в енергетиці, що будуть визначати розвиток галузі на декілька років вперед.
Інвестиції бізнесу та громад у власну енергонезалежність
Враховуючи регулярні обмеження постачання та стрімке зростання вартості електроенергії з мережі, значна кількість бізнесів та громад взялися за встановлення сонячних, газопоршневих, та, навіть, вітрових генеруючих установок, а також установок зберігання електроенергії (УЗЕ) для забезпечення власних потреб. Бізнес та банки відповіли на такий попит новими пропозиціями. У 2023-2024 роках ми супроводжували декілька угод, в рамках яких промислові підприємства уклали договори оренди та домовилися з виробниками електроенергії про будівництво електростанцій для забезпечення власних потреб.
Споживачеві це дозволяє гарантувати електропостачання, та, як правило, отримати дисконт від ринкової ціни. Для виробника означає гарантований збут електроенергії за високою ринковою ціною, оскільки тарифи на розподіл та передачу у такому разі не сплачуються мережевим операторам та можуть стати частиною винагороди виробника.
Такі угоди наразі укладаються з використанням механізмів оренди, енергосервісу та/або договору активного споживача про придбання електричної енергії у виробника, чия електростанція приєднана до внутрішніх електричних мереж такого споживача.
Після прийняття Закону України №3220 у 2023 році, а також нормативно-правових актів НКРЕКП, більшість проблемних питань щодо приєднання генеруючих установок до електричних мереж споживачів були вирішені. Водночас, законопроекти, які регулюють проблемні питання щодо взаємодії споживача та виробника електроенергії, чия електростанція приєднана до внутрішніх електричних такого споживача, вже зареєстровані та очікуються до прийняття на початку 2025 року.
Швидкий розвиток генеруючих потужностей розподіленої генерації та установок зберігання енергії (УЗЕ)
Окрім інвестицій у власну енергонезалежність, велика кількість компаній почали будівництво електростанцій для роботи на ринку електроенергії. Загалом НЕК «Укренерго» видали технічні умов на приєднання понад 1,2 ГВт приєднаної потужності розподіленої генерації: газопоршневих електростанцій, невеликих СЕС, ВЕС та УЗЕ. У випадку реалізації загальний обсяг інвестицій у такі проєкти значно перевищить 1 млрд. доларів США.
Варті уваги інвестиції від таких компаній як Епіцентр, Нова Пошта та UPG, які заявили про вихід на ринок електричної енергії. Такі дії свідчать не лише про бажання бізнесу долучитися до забезпечення енергетичної безпеки, а і про привабливість енергетики для інвестицій, зокрема для компаній з ритейл сектору, що мають значний обсяг гривневої виручки в Україні.
Кабінет Міністрів України постановою №1320 від 07.12.2023 спростив більшість дозвільних процедур (щодо відведення землі, будівництва, введення об’єктів в експлуатацію) на строк дії воєнного стану. Втім, таке рішення є тимчасовим та повинно розглядатися в аспекті прискорення будівництва об’єктів. При цьому ми рекомендуємо враховувати необхідність приведення таких об’єктів у відповідність до вимог законодавства невідкладно після закінчення воєнного стану.
Інвестору також слід пам’ятати про необхідність виконання вимог та процедур, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії», а також регулювання НКРЕКП (зокрема вимог регулювання REMIT про недопущення зловживань на оптових енергетичних ринках), що застосовується до виробників електричної енергії та операторів УЗЕ під час планування своєї діяльності та вибору торговельної стратегії на ринку електричної енергії. Опціонально для спрощення бізнес-процесів можна розглядати укладення договору з трейдером, що візьме на себе організацію продажу виробленої електричної енергії на оптовому ринку.
Зростання інвестицій у utility–scale проєкти альтернативної енергетики
У 2024 році активізувався девелоперський ринок у сфері utility-scale проєктів альтернативної енергетики. До 2024 році в Україні реалізовувались переважно проєкти, старт яких відбувся ще до війни. Вже на початку року ОККО заявили про купівлю низки проєктів ВЕС на Заході країні. У грудні 2024 року ми закінчили роботу над угодою, за якою Elementum Energy придбали 200 МВт-ний проєкт вітрової електростанції. Також активність проявляють й інші девелопери та інвестори. Так, компанія «Вітропарки України» активно вводить в експлуатацію турбіни, що вже у 2024 році почали давати першу електроенергію. За нашим прогнозом, ця тенденція буде зберігатися і вже у 2025 році ми побачимо нових системних іноземних інвесторів, що укладають інвестиційні угоди в Україні.
Наразі на ринку існують різноманітні опції для девелопменту таких проєктів, інвестування та залучення інвестицій. Національні інвестори, що готові приймати ризики України, можуть забезпечити вищу маржинальність за рахунок самостійного девелопменту проєкту або фінансування професійного девелопменту на ранній стадії.
Водночас, іноземні компанії розглядають надання фінансування на етапі девелопменту (з використанням інструменту Joint Development Agreement та позик) з подальшим входженням у проєкт (після досягнення стадії готовності до будівництва [т.зв. Ready-to-Build], з урахуванням воєнних ризиків) шляхом укладення договорів купівлі-продажу корпоративних прав з відкладальними обставинами, опціонів, або конвертації позики у капітал проєктної компанії.
Розвиток видобувних галузей та укладення угод про розподіл продукції (УРП)
Не стоїть осторонь і видобувна галузь. У березні 2024 року ПАТ «Укрнафта» ініціювало проведення конкурсу для укладення угод про розподіл продукції щодо 15 родовищ. Ще у 2022 році укладення такої угоди було ініційоване щодо родовища літію. Також у списку корисних копалин, щодо яких можна очікувати укладення УРП – ванадій, титан, уран тощо. Представники видобувних галузей очікують активізацію цієї діяльності вже у 2025 році.
Особливу увагу слід приділяти родовищам, право на розробку яких належало компаніям, до яких були застосовані санкції, а також родовищам, розвідка яких була проведена за рахунок третіх осіб. Такі об’єкти інвестування потребують додаткового аудиту на предмет санкційних ризиків та потенційних судових і арбітражних спорів з попередніми власниками та інвесторами.
Вищезазначені тренди демонструють, що український бізнес знаходить вихід із енергетичної кризи не лише у згуртованості, але також у проактивності, яка породжує парадоксальне явище: галузь у зоні найвищого ризику набуває найбільшої інвестиційної привабливості – це стосується і локальних, і міжнародних інвесторів.
Іван Бондарчук, партнер LCF, керівник практики Energy & Projects, спеціально для Forbes.ua
Iншi Публікації
