7 основних положень законопроєкту №11340 про угоди зі слідством

24.07.24

Минулого тижня Верховна Рада проголосувала у першому читанні законопроєкт №11340, який направлений на розширення застосування угод в кримінальних провадженнях при розслідуванні корупційних злочинів. Цей законопроєкт був внесений Урядом, але фактично внесення змін до законодавства в частині угод було заплановано і в Державній антикорупційній програмі на 2023-2025, і в Ukraine Facility Plan (дорожня карта реформ України від Європейського Союзу).

Інститут угод в кримінальному процесі з’явився у 2012 році з прийняттям Кримінального процесуального кодексу і непогано себе зарекомендував. Угода підозрюваного зі слідством – це звичайна світова практика. Цей інститут дозволяє економити ресурси держави при притягненні особи за скоєний злочин. Обвинувачена особа погоджується з визначеним покаранням, відшкодовує завдані збитки, суспільство отримує здійснення правосуддя не у віддаленій перспективі, а в розумні, прийнятні строки. Але чинні норми суттєво обмежують можливість застосування угод у кримінальному процесі як стороною обвинувачення, так і стороною захисту.

В юридичній сфері вже давно обговорюється необхідність розширення та вдосконалення цього інституту. І от законопроєкт №11340 був внесений до парламенту, обговорений в комітеті з правоохоронної діяльності та проголосований у першому читанні.

Після голосування у ЗМІ піднялася хвиля критики щодо даного законопроєкту. І багато зауважень є справедливими. Проте деяка критика є очевидно популістською і просто не відповідає дійсності.

Зверніть увагу, що законопроєкт №11340 проголосований лише в першому читанні. Щоб стати законом, він має ще пройти обговорення та доопрацювання в комітетах, до нього будуть внесені зміни, він має бути проголосований ще раз на пленарному засіданні Верховної Ради.

Наведемо, які ж саме зміни пропонуються законопроєктом №11340 до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу:

  1. Для корупційних правопорушень, окрім основного покарання (як правило, це позбавлення волі), у випадку укладення угоди можна застосувати такий штраф як додаткове покаранняРозмір штрафу може варіюватися від 204 тис. до 204 млн гривень залежно від тяжкості злочину.
  2. При укладенні угоди про визнання винуватості може бути призначене покарання нижче нижньої межі за умови викриття іншої особи та/або за умови повного або часткового відшкодування завданого збитку.
  3. Угода зі слідством можлива, якщо звільняє від відбування покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого, більш м’якого покарання.
  4.  У разі звільнення від відбування покарання за укладеною угодою пропонується застосовувати конфіскацію майна засудженого.
  5.  Судимість особи, засудженої по угоді за корупційне правопорушення, погашається, якщо з моменту укладання угоди минуло 6 років або після завершення строку дії додаткового покарання, якщо воно триває довше.
  6.  Пропонується, що укладати угоду щодо особливо тяжких корупційних злочинів можна лише за умови повного або часткового відшкодування обвинуваченим завданого збитку.
  7. У разі відмови суду у затвердженні угоди кримінальне провадження продовжується в загальному порядку. Якщо угоду ініціювали на стадії досудового розслідування, а одна зі сторін проти продовження загального судового розгляду, провадження повертається на стадію досудового розслідування.

Отже, розширення інституту угод зі слідством – уже давно назріле питання для України. З цим згідні і фахівці з кримінального права та процесу, і наші міжнародні партнери.  Цей законопроєкт НЕ дозволяє корупціонерам просто відкупитися, сплативши штраф, як про це говорять деякі «експерти», а впроваджує штраф лише як ДОДАТКОВЕ покарання. Законопроєкт дійсно містить певні корупційні ризики, які мають бути прибрані в ході підготовки до другого читання.

 

Максим Шевердін, партнер LCF Law Group, керівник практики кримінального права, спеціально для Юридичної Газети.

Iншi Публікації

Arrow Arrow
22.11.2018
Україна на міжнародній судовій арені: підсумки та рекомендації майбутніх дій
Читати далi
17.01.2018
Тетяна Ігнатенко коментує останні висновки ЄСПЛ
Короткий експертний аналіз щодо дотримання прав людини у кримінальних провадженнях.
Читати далi
10.10.2017
Тетяна Ігнатенко коментує Проект Закону №159 щодо захисту прав людини
Експертний аналіз щодо нового Проекту Закону №159, внесеного у Парламент Петром Порошенко.
Читати далi