За оцінками ПрАТ НЕК «Укренерго», оприлюдненими у 2023 – 2024 роках, Україна потребує від 4,5 ГВт нових вітроелектростанцій (ВЕС) у найближчі роки. Для цього необхідно залучити інвестиції на суму близько 5.4 млрд. дол. США. З урахуванням масштабних руйнувань енергетичної інфраструктури і того факту, що масовані атаки тривають, ця потреба збільшується.
За даних обставин залучення інвестицій в проекти вітроенергетики може стати не лише джерелом додаткових надходжень в бюджет, але також стимулювати розбудову галузі в цілому. Проте важливо створити максимально зрозумілі та прогнозовані для інвесторів умови для розвитку таких проектів в українських реаліях.
Важливо зазначити, що прозоре та гарантоване приєднання до електромереж є так само важливим, хоча не таким обговорюваним, як страхування воєнних та політичних ризиків, а також наявність довгострокових договорів на викуп електричної енергії.
На жаль, чинне регулювання не в повній мірі відповідає очікуванням ринку.
Першим та ключовим викликом є строк дії технічних умов (ТУ) на приєднання ВЕС до електричних мереж, який закон обмежує трьома роками.
Що це означає на практиці?
Девелопер, який планує побудувати ВЕС, повинен укласти договір з НЕК «Укренерго» або регіональним оператором системи розподілу та за 3 роки встигнути запроєктувати об’єкт, провести вітрові дослідження, оцінку впливу на довкілля, отримати всі дозвільні документи, замовити генеруюче обладнання, забезпечити його доставку та будівництво об’єкта. Виконати все це за три роки майже неможливо.
Наприклад, у західному регіоні є проєкт міжнародного інвестора, який повністю сплатив вартість приєднання, але через запровадження воєнного стану не встиг побудувати ВЕС. Строк дії ТУ закінчився і проект перебуває у невизначеному статусі.
Такі ризики є очевидними і для банків та міжнародних компаній, що розглядають українську вітроенергетику як об’єкт для інвестицій. Для прийняття рішення про фінансування будівництва ВЕС вони проводять технічний та юридичний due diligence (аудит), в ході якого обмежений строк дії ТУ часто визначений «червоним» прапорцем.
За останні два роки ми з командою супроводжували переговори низки європейських та американських енергетичних компаній з українськими девелоперами. У кожному випадку строк дії технічних умов на приєднання ВЕС був одним з ключових «прапорців», що стримував інвестора.
Законодавчо обґрунтовано, але чи актуально?
Положення законодавства, які обмежують строк дії технічних умов для підключення ВЕС до 3 років, були прийняті у 2019 році з метою обмеження кількості проєктів, що можуть бути реалізовані за механізмом «зеленого» тарифу, та «чистки» ринку від недобросовісних девелоперів, які бронювали доступні потужності енергосистеми без наміру будувати реальні проєкти.
З того часу минуло вже 5 років, і кон’юнктура ринку змінилася. Інвестори не стоять у черзі для будівництва електростанцій в країні, яка воює. Тому представники вітроенергетичної галузі виступають за перегляд наявних правил.
Другий виклик пов’язаний із першим. Це можливість виконати технічні умови, провести необхідні дослідження та приєднатися до електричних мереж без втрати потужності, поки інвестор обирає місце для будівництва ВЕС.
Для укладення договору про приєднання ВЕС до електричних мереж, замовник будівництва повинен надати документи, що підтверджують право власності та/або право користування землею, де вона буде розташована.
При цьому, для прийняття рішення про будівництво ВЕС на конкретній території, девелопер повинен врахувати декілька ключових факторів:
- можливість приєднання до електричних мереж (для приєднання потужних проєктів необхідно витрати час та гроші на розробку техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), що погоджується в оператора системи розподілу (ОСР) та НЕК «Укренерго»);
- провести вітрові дослідження – для визначення потенціалу використання енергії вітру для виробництва електроенергії;
- почати проведення екологічних досліджень (оцінки впливу на довкілля) для визначення відсутності на певній території міграційних шляхів птахів та інших екологічних ризиків, що унеможливлюють проєкт;
- визначити наявність доступних земельних ділянок для будівництва ВЕС та мережевої інфраструктури.
Лише після аналізу наведених факторів інвестор може прийняти зважене рішення про інвестиції.
Обирати менше зло
В цей же час, девелопер постає перед вибором, де кожна опція несе певні ризики:
- оформити права на землю та отримати технічні умови на приєднання ВЕС до електричних мереж на початку девелопменту означатиме прийняти ризики:
- неможливості реалізації проєкту за результатом подальших вітрових досліджень та оцінки впливу на довкілля;
- закінчення 3-річного строку дії ТУ, технічні та корупційні ризики, пов’язані з їх переоформленням.
- не відводити землю (та не укладати договір про приєднання) до закінчення всіх попередніх досліджень. Це дозволяє виграти час та прийняти зважене рішення, однак у такому випадку існує значний ризик, що потужність мереж, на яку розраховував інвестор, буде на той момент вже зайнята третіми особами, які забронювали її, дізнавшись про початок девелопменту у регіоні (тобто обрали опцію 1).
Така ситуація значно збільшує вартість інвестицій у ранні етапи девелопменту проєктів вітроенергетики в Україні та зменшує кількість потенційних проєктів для залучення інвестицій.
Для подолання зазначених викликів представники Української Вітроенергетичної Асоціації (УВЕА) розробили пропозиції щодо змін регулювання галузі, зокрема:
- Можливість продовження строку дії ТУ на приєднання вітроелектростанцій до електричних мереж, з урахуванням технічно та інвестиційно-обґрунтованих строків, необхідних для проєктування, постачання обладнання та будівництва, а також можливих форс-мажорних обставин, що виникають у зв’язку з війною.
- Запровадження механізму бронювання потужності, що дозволяє ще до оформлення земельних ділянок гарантувати інвестору доступні для приєднання потужності на строк до двох років. Таким чином, всі необхідні дослідження можна провести без ризику втрати доступної потужності для приєднання. За це інвестори готові сплатити гарантійний платіж, і у випадку відмови інвестора від проєкту (що означає неукладання договору про приєднання протягом 2 років) дані кошти зараховуються мережевому оператору та будуть використані на розвиток мереж у регіоні.
- Запровадження механізму cable pooling, що дозволяє здійснювати будівництво гібридних електростанції та приєднання генеруючих установок третіх осіб, використовуючи існуючу інфраструктуру електростанцій.
В українських реаліях це дозволить використати інфраструктури існуючих та зруйнованих об’єктів для приєднання нових електростанцій.
Іван Бондарчук, партнер, керівник практики Energy and Project, LCF Law Group, член правління УВЕА, спеціально для Forbes.ua.
Iншi Публікації
