В умовах динамічного розвитку економіки та трансформації корпоративного управління бізнес усе частіше стикається з конфліктами між засновниками, керівниками й учасниками. Такі суперечки, спровоковані різними економічними, управлінськими та правовими факторами, нерідко переростають у масштабні судові процеси, що здатні завдати суттєвих фінансових і репутаційних втрат компаніям та їх власникам.
Корпоративна медіація (бізнес-медіація) стає добровільною альтернативою, що швидко, оперативно та результативно дає змогу контрагентам дійти рішення та зберегти ділові зв’язки й бізнес. Механізми вказаного альтернативного способу вирішення спору дають змогу з’ясувати дійсну причину проблеми, вирішити конфлікти конструктивно та на умовах, прийнятних для обох сторін, якщо останні вже перебувають у корпоративному конфлікті.
Наприклад, нерідко в разі поділу часток 50 % на 50 % між засновниками виникають випадки настання “deadlock” – коли контрагенти заходять у глухий кут під час вирішення ключових питань щодо діяльності юридичної особи. Прикладом стануть Загальні збори учасників ТОВ, котрі мають рівні частки в Товаристві, але не можуть прийняти рішення “простою більшістю” або дійти згоди. У таких випадках на допомогу прийде корпоративна медіація.
Передбачити досудовий метод врегулювання спору можна шляхом внесення прямих положень до корпоративного договору. Указаний документ є поширеним серед засновників, який укладають із метою регулювання корпоративних відносини щодо управління юридичною особою чи співпрацею суб’єктів господарювання.
У разі ж відсутності корпоративного договору медіацію може бути застосовано на будь-якій стадії вирішення спору (конфлікту) (ухвала ВС від 28.11.2023 р. у справі № 465/6496/19). Крім того, наразі судова система перевантажена, тому судді, відкриваючи провадження у справі, що стосуються корпоративного спору, наголошують і звертають особливу увагу сторін на можливість примирення шляхом медіації. Крім того, судова практика показує, що суди зупиняють провадження у справі у зв’язку з проведенням медіації (ухвала ВС від 16.11.2023 р. у справі № 910/18802/21 (910/3246/22)).
Світові корпорації та ділова бізнес-спільнота активно використовують інструмент переговорів або медіації як дієвий метод вирішення корпоративних конфліктів. Тривалий патентний спір між Apple Inc. та Samsung Electronics, який охоплював десятки країн і тривав понад п’ять років, демонструє силу медіації та корпоративну етику. Після численних судових процесів у США, Кореї, Японії та Європі сторони, під тиском щораз більших витрат і репутаційних ризиків, погодилися на участь у процедурі медіації у 2014 році. Незалежний посередник був залучений для налагодження діалогу між керівництвом компаній, що дало змогу досягти часткового врегулювання та зняти низку претензій поза судом. Хоча окремі спори продовжувались ще певний час, саме корпоративні медіаційні переговори стали ключовим етапом зниження конфронтації та переходу до конструктивного врегулювання патентних претензій.
Не менш показовим є приклад антимонопольного конфлікту між корпорацією Microsoft та урядом США, який став однією з найгучніших справ кінця 1990-х років. У 1999 році федеральний суддя призначив відомого юриста і суддю Річарда Познера медіатором для спроби мирного врегулювання спору. Завдяки серії інтенсивних переговорів між представниками Microsoft і Міністерства юстиції США сторони досягли попередніх домовленостей щодо обмеження монопольних практик, що пізніше лягло в основу остаточного судового рішення. Цей випадок став одним із перших прикладів застосування медіації в масштабних державних антимонопольних справах проти технологічних гігантів.
Корпоративний спір у компанії Polo Ralph Lauren, де сторони погодилися розпочати добровільну медіацію перед відкриттям судового процесу у 2004 році. Завдяки залученню нейтрального посередника сторони змогли врегулювати низку фінансових і трудових претензій без судового розгляду, що дало змогу уникнути негативної публічності та зберегти ділову репутацію бренду. Цей кейс демонструє, що навіть у середовищі високої конкуренції та корпоративних суперечностей діалог і професійно організована медіація можуть стати ефективною альтернативою тривалим і витратним судовим процедурам.
Отже, чому медіація є ключем до вирішення корпоративних конфліктів?
По-перше, на відміну від традиційного способу вирішення спору шляхом звернення до суду гнучкість медіації не обмежує контрагентів ні в часі, ні в домовленостях. Сторони готові говорити відверто, про що обізнані виключно вони, чого не можна сказати про судовий процес. Таким чином, Товариство продовжує діяльність, тому що сторони не вдаються до процесуальних диверсій, а права і майно залишаються відповідно.
По-друге, конфіденційність відіграє ключову роль для власників юридичних осіб, оскільки суд не завжди слухає справу в закритому судовому засіданні за клопотанням сторони, а виключно за наявності певних підстав. Медіацію проводять в обмеженому колі та з підписанням NDA, що дає змогу сторонам вести перемовини прозоро та розкрити всі карти.
По-третє, медіація є економічно вигідною для обох сторін корпоративного конфлікту, за рахунок чого основна діяльність Товариства не припиняється. Витрати на медіацію суттєво нижчі порівняно із судовими витратами та гонораром за тривалий судовий супровід.
По-четверте, результат залежить від сторін. Контроль над тим, до чого приведе медіація, здійснюють самі контрагенти. Змагальність відсутня, а фокус сконцентрований на інтересах і потребах обох учасників процедури. “Відмова в задоволенні позовних вимог” відсутня, ні переможців, ні переможених. У результаті перемовин всі отримують те, до чого змогли домовитись, спираючись на свою співпрацю та досвід до виникнення непорозумінь.
Сфера застосування медіації під час вирішення корпоративних спорів доволі широка, проте угода, що досягають за підсумками медіації, не може порушувати вимог законодавства у сфері корпоративного права. У зв’язку з цим там, де необхідний дозвіл, схвалення або інше узгодження певних рішень, застосування медіації може бути обмежене. Спори, що стосуються очевидних порушень закону, шахрайства, зловживання корпоративними правами на шкоду іншим учасникам, потребують судового розгляду.
Ключовою перевагою бізнес-медіації є її універсальність: цей інструмент ефективний не лише для врегулювання вже наявних конфліктів на будь-якому етапі їх ескалації, а й для профілактики їх появи та загострення. Прикладом превентивного застосування медіації є залучення медіатора потенційними діловими партнерами під час започаткування спільного підприємства. На цьому етапі медіація допомагає ретельно з’ясувати інтереси учасників, їхні пріоритети та стратегічне бачення бізнесу, а також відкрито обговорити делікатні питання, які партнери зазвичай уникають на початку співпраці, сподіваючись домовитися про них згодом. Однак така невисловлена домовленість створює ризики для майбутнього підприємства, адже вже на стадії його формування закладаються потенційні джерела конфліктів, які неминуче проявляться пізніше.
Україна обрала для себе європейський вектор розвитку, де медіація, зокрема корпоративна, є основним способом врегулювання спору перед зверненням до суду. Засновники самостійно намагаються дійти консенсусу, почути один одного та створити сприятливі умови для розвитку юридичної особи, яку вони заснували. Корпоративна медіація нещодавно з’явилася на юридичному ринку як послуга, що користується попитом, однак потребує подальшого розвитку та вдосконалення. Тому існує необхідність переймання зарубіжного досвіду й розвитку національного шляхом імплементації корпоративної медіації в юридичну практику.
Медіація у корпоративній сфері є сучасним дієвим механізмом швидкого розв’язання бізнес-завдань, який дає змогу юридичним особам економити фінанси, час та інші ресурси, зберігаючи концентрацію на стратегічному розвитку, здійсненні ефективної господарської діяльності та підтримки українського підприємництва.
Вікторія Охріменко, молодша юристка, ексклюзивно для видання «Юрист & Закон».