Система військового обліку в Україні у 2025 році зазнала суттєвої трансформації, зумовленої потребою підвищення її ефективності в умовах тривалого особливого періоду та повномасштабної збройної агресії проти України. Законодавець та Кабінет Міністрів України зосередилися на усуненні прогалин, які дозволяли окремим категоріям громадян фактично уникати виконання обов’язків у сфері військового обліку, а також на цифровізації відповідних процедур.
Ключові зміни були внесені до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, а також до «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024.
Метою цієї статті є комплексний аналіз основних змін у військовому обліку, що набули чинності у 2025 році, з урахуванням їх практичних наслідків для територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, роботодавців, закладів освіти та військовозобов’язаних осіб.
1. Автоматизація військового обліку чоловіків віком від 25 років
Найбільш концептуальною новелою 2025 року стало запровадження механізму автоматичної постановки на військовий облік чоловіків віком від 25 до 60 років, які не перебувають на жодному виді військового обліку. Відповідні зміни закріплені у новому пункті 14-3 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487. Згідно з цією нормою, взяття на військовий облік здійснюється без особистого звернення особи, на підставі даних, отриманих шляхом електронної інформаційної взаємодії між державними реєстрами.
Фактично держава відмовилася від зайвої бюрократії, автоматизувавши процес. До внесення змін відсутність особистого звернення до територіального центру комплектування часто унеможливлювала переведення осіб із категорії призовників до військовозобов’язаних або їх первинну постановку на облік. У 2025 році така прогалина була усунута, що істотно посилило контрольну функцію держави у сфері військового обліку.
Важливим доповненням до зазначеної новації стало положення пункту 14-6 Порядку №1487, відповідно до якого взяття на військовий облік за пунктами 14-1 та 14-3 здійснюється без направлення на військово-лікарську комісію. Це дозволило чітко відмежувати процедури обліку від процедур визначення придатності до військової служби, які раніше на практиці нерідко ототожнювалися.
2. Первинний військовий облік осіб, які досягли 17 років
У 2025 році вперше було нормативно врегульовано порядок первинної постановки на військовий облік осіб чоловічої статі, які досягли 17-річного віку. Нові пункти 14-1 та 14-2 Порядку №1487 встановили чіткі строки такої постановки, а також допустили можливість використання електронних засобів ідентифікації. Водночас передбачено, що у разі пропуску встановленого строку первинний облік можливий виключно шляхом особистого прибуття до територіального центру комплектування.
Ці зміни спрямовані на уніфікацію первинного обліку та створення повної та достовірної бази даних призовників ще до досягнення ними призовного віку. До 2025 року механізм первинного обліку значною мірою залежав від дій органів місцевого самоврядування та закладів освіти, що призводило до фрагментарності облікових даних.
3. Військовий облік жінок: відсутність змін у 2025 році
Аналіз нормативних змін свідчить, що у 2025 році законодавець не вніс концептуальних новацій щодо військового обліку жінок. Збереглася модель, за якою обов’язковому військовому обліку підлягають лише жінки з медичною або фармацевтичною освітою, за умови відповідності віковим та медичним критеріям. Для інших спеціальностей військовий облік жінок має добровільний характер.
При цьому на жінок не поширено механізми автоматичної постановки на військовий облік через державні реєстри, що були запроваджені для чоловіків віком від 25 років. Отже, у 2025 році зміни у цій частині мали радше стабілізаційний, ніж реформаторський характер.
4. Участь роботодавців та закладів освіти у військовому обліку
Зміни 2025 року також не передбачили суттєвого розширення повноважень роботодавців та закладів освіти у сфері військового обліку. Натомість було посилено похідний характер такого обліку. Відповідно до оновленої редакції пункту 21 Порядку №1487, роботодавці та заклади освіти можуть вести персональний військовий облік лише після взяття особи на облік у територіальному центрі комплектування або відповідному спеціальному органі.
Крім того, у 2025 році було усунуто окремі дублюючі контрольні процедури, покладені на роботодавців, що свідчить про концентрацію основних облікових і контрольних функцій безпосередньо в системі територіальних центрів комплектування. Водночас роботодавці не отримали доступу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів і не набули повноважень щодо автоматичної постановки осіб на військовий облік.
5. Процедурні зміни у сфері мобілізації (Постанова №560)
Постанова Кабінету Міністрів України №560 у 2025 році зазнала численних, хоча й переважно процедурних змін. Було оновлено форми направлень на військово-лікарську комісію та журнали їх реєстрації, уточнено строки скасування відстрочки у разі втрати законних підстав, а також розширено використання електронних сервісів і центрів надання адміністративних послуг для подання відповідних заяв для реалізації свого права на відстрочку від призову під час мобілізації.
Зазначені зміни не трансформували саму модель мобілізації, однак підвищили рівень формалізації процедур та правової визначеності для військовозобов’язаних осіб.
Підсумовуючи, слід зазначити, що 2025 рік став етапом системного вдосконалення військового обліку в Україні. Ключовими тенденціями стали автоматизація облікових процесів, зменшення залежності від особистої ініціативи громадян та концентрація контрольних функцій у територіальних центрах комплектування. Водночас законодавець утримався від радикальних змін щодо військового обліку жінок, а також не розширив повноваження роботодавців і закладів освіти, зберігши за ними допоміжну роль.
Загалом зміни 2025 року спрямовані на підвищення керованості та прозорості системи військового обліку, що має важливе значення для забезпечення обороноздатності держави в умовах тривалого особливого періоду.
Володимир Сідлецький, юрист Юридичної групи LCF , ексклюзивно для онлайн-видання “Окрема думка”
Iншi Публікації
