Як бізнесу правильно зафіксувати збитки від російської атаки: чекліст кроків

29.07.26

Як уникнути поширених помилок і отримати шанс на максимальне відшкодування

Після російської атаки бізнес насамперед намагається убезпечити людей, оцінити руйнування та якомога швидше відновити роботу. Документи й оцінка збитків у цей момент часто відходять на другий план.

Однак саме перші дні після пошкодження майна багато в чому визначають, яку суму підприємство зможе заявити на відшкодування та наскільки переконливо її обґрунтує. Якщо пошкоджені об’єкти вже демонтовані або відремонтовані, а повної фіксації немає, довести реальний масштаб втрат буде значно складніше.

Дії одразу після атаки

Насамперед потрібно викликати ДСНС і поліцію, отримати акти про пожежу, руйнування чи пошкодження та проконтролювати внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Матеріали кримінального провадження надалі можуть стати важливою частиною доказової бази.

Паралельно необхідно провести детальну фото- та відеофіксацію до розбирання завалів, демонтажу або ремонту. Варто зафіксувати загальний стан об’єкта, окремих приміщень, обладнання, товарні залишки, конструкції та інженерні мережі.

Додатковими доказами можуть бути записи камер, матеріали працівників й очевидців, повідомлення органів влади, публікації у ЗМІ та соціальних мережах.

Важливо, щоб усі матеріали разом дозволяли встановити причину, дату та масштаб пошкоджень.

Наступні етапи: підтвердження права на майно та інвентаризація

Бізнесу потрібно довести не лише факт руйнування, а й те, що пошкоджені активи належали підприємству або перебували в його законному користуванні.

Для цього збирають правовстановлювальні та бухгалтерські документи, договори, накладні, акти приймання-передачі, технічні паспорти та інвентарні картки. Якщо майно орендоване, перебуває в лізингу або на відповідальному зберіганні, варто відразу визначити, хто має право заявляти вимогу.

Після первинної фіксації необхідно провести обстеження та інвентаризацію: встановити, що знищено повністю, що можна відновити, а що залишилося придатним до використання.

Результати оформлюють актом із переліком майна, його характеристиками, кількістю та станом.

Чому балансова вартість не показує реальних втрат

Одна з типових помилок – розраховувати збитки лише за даними бухгалтерського обліку.

Балансова вартість показує, як актив обліковувався підприємством, але не завжди відповідає вартості його відновлення або заміни.

Виробничий об’єкт, збудований десятки років тому, може бути майже повністю амортизований, хоча будівництво аналогічного сьогодні потребуватиме значних витрат.

Так само зі спеціалізованим обладнанням: до вартості заміни можуть входити доставка, митні платежі, монтаж, налагодження й підготовка приміщення.

Тому бухгалтерські документи є важливим доказом, але вони не замінюють незалежної оцінки.

Незалежна оцінка як важливий етап: що вона має врахувати

Звіт сертифікованого оцінювача є одним із ключових доказів і для суду, і для Міжнародного реєстру збитків для України (RD4U).

Експерт має встановити:

  • стан майна до та після атаки;
  • характер пошкоджень;
  • можливість ремонту;
  • вартість відновлення або заміни;
  • ціну придатних залишків.

Для цього йому потрібні акти, результати інвентаризації, технічна документація, фото, відео та дані про ринкові аналоги.

Серед поширених помилок на цьому етапі:

  • заявлення повної вартості об’єкта, хоча пошкоджено лише його частину;
  • проведення оцінки після ремонту без належної первинної фіксації;
  • використання непорівнюваних ринкових аналогів;
  • включення витрат, не пов’язаних безпосередньо з атакою;
  • відсутність документів, які підтверджують наявність майна на об’єкті.

Такі недоліки можуть зменшити суму, яку визнають обґрунтованою, або ускладнити розгляд усієї вимоги.

Позов і заява до RD4U: чи можна готувати паралельно

Після фіксації та оцінки збитків бізнес може одночасно звернутися з позовом проти росії до українського суду й подати заяву до Міжнародного реєстру збитків для України (RD4U). Ці механізми не виключають один одного.

Рішення суду можна додати до заяви як доказ, однак визначений ним розмір збитків не буде обов’язковим для майбутньої комісії. Вона самостійно оцінюватиме заяву та додані матеріали.

Для юридичних осіб зараз відкриті, зокрема, категорії щодо пошкодження або знищення об’єктів критичної та некритичної інфраструктури, а також пошкодження, знищення чи втрати активів.

Якщо підприємство зазнало кількох видів втрат, воно може подати заяви за різними категоріями.

Чому якість доказів вирішує, чи буде компенсація

Подані заяви спершу перевіряє Секретаріат RD4U, а рішення про їх внесення ухвалює Рада реєстру. Заяву можуть схвалити, повернути на доопрацювання або відхилити.

Якщо заяву відхилено «без заперечення», недоліки можна усунути та подати її повторно.

Якщо ж відхилення «із запереченням» – повторне подання тієї самої вимоги неможливе. При цьому рішення ради не підлягають оскарженню.

Тому готувати докази варто відразу після атаки, не відкладаючи це до моменту подання позову чи заяви. З часом документи губляться, працівники змінюються, а пошкоджені об’єкти ремонтують або демонтують. Разом із ними бізнес може втратити можливість довести повний розмір шкоди.

Майбутня компенсація починається з правильно складених актів, детальної фіксації, інвентаризації та оцінки, які відображають реальні втрати підприємства.

Поліна Бітюк, старша юристка, та Катерина Лихопека, молодша юристка LCF Law Group,  ексклюзивно для «Mind.ua».

Iншi Публікації

Arrow Arrow
22.11.2018
Україна на міжнародній судовій арені: підсумки та рекомендації майбутніх дій
Читати далi
17.01.2018
Тетяна Ігнатенко коментує останні висновки ЄСПЛ
Короткий експертний аналіз щодо дотримання прав людини у кримінальних провадженнях.
Читати далi
10.10.2017
Тетяна Ігнатенко коментує Проект Закону №159 щодо захисту прав людини
Експертний аналіз щодо нового Проекту Закону №159, внесеного у Парламент Петром Порошенко.
Читати далi