CEELM: Як би ви описали поточний стан інфраструктури та ринку державно-приватного партнерства в Україні?
Іван Бондарчук: З огляду на наш досвід роботи як із приватними інвесторами, так і з державними замовниками, інфраструктурна активність в Україні поступово відновлюється, але вже в значно більш вибірковому та дисциплінованому форматі, ніж до повномасштабної війни. Ринок відійшов від амбітних запусків великої кількості проєктів до підходу, де визначальними є якість підготовки, зрілість і фінансова спроможність проєкту.
Пакет реформ у сфері PPP, ухвалений у 2025 році, безумовно покращив правове регулювання. Процедури стали зрозумілішими, строки — більш реалістичними, а правила — краще адаптованими до умов відновлення. Водночас законодавство вже не є головним обмеженням. На практиці результат залежить не стільки від формальних змін, скільки від послідовності застосування правил, зокрема на етапах підготовки техніко-економічного обґрунтування, планування закупівель і розподілу ризиків.
Також помітно змінився підхід з боку держави. Органи влади стали обережніше підходити до оголошення тендерів і більше зосереджуються на формуванні проєктів, які реально можуть залучити фінансування. Це відображає ширшу зміну мислення: довіра інвесторів сьогодні формується не політичними заявами, а якістю реалізації.
Загалом активність зростає, але контрольованими темпами. Безпекові ризики, бюджетні обмеження та інституційна спроможність і надалі визначають, що реально можна реалізувати. Така динаміка не є негативною — ринок стає більш зрілим і передбачуваним, навіть якщо розвивається повільніше.
CEELM: Які типи проєктів або сектори сьогодні викликають найбільший інтерес і чому?
Іван Бондарчук: Найбільший інтерес ми спостерігаємо у трьох ключових напрямах: логістика і транспортна інфраструктура, енергетична стійкість та муніципальна інфраструктура.
Логістичні проєкти, зокрема порти, залізничні сполучення та експортні коридори, залишаються критично важливими. Вони мають швидкий економічний ефект, підтримують безперервність торгівлі та відповідають пріоритетам інтеграції з ЄС. До того ж ці активи добре зрозумілі міжнародним інвесторам, що робить їх більш придатними для реалізації у форматі концесій або PPP за умови належної підготовки.
Енергетична інфраструктура також залишається у фокусі. Проєкти, спрямовані на підвищення енергетичної безпеки, включаючи мережі, розподілену генерацію та критичні енергетичні об’єкти, мають як стратегічну важливість, так і активну підтримку міжнародних фінансових інституцій. Найшвидше просуваються ті проєкти, де чітко визначені механізми отримання доходу — через оффтейк-контракти, регульовані тарифи або платежі за доступність.
Муніципальна та комунальна інфраструктура також набирає обертів. Особливо там, де проєкти у сферах водопостачання, теплопостачання, відходів чи соціальної інфраструктури можна стандартизувати, об’єднувати та підтримувати змішаним фінансуванням. Це підвищує масштабованість і знижує транзакційні ризики для інвесторів і кредиторів.
Водночас інтерес у всіх секторах залишається вибірковим. Проєкти приваблюють увагу не через свою «стратегічність», а через поєднання реального попиту, зрозумілої моделі доходів і ефективних механізмів управління ризиками.
CEELM: Які ключові перешкоди виникають на практиці при запуску таких проєктів?
Іван Бондарчук: Наш досвід показує, що основні перешкоди пов’язані не з браком фінансування чи інтересу, а з якістю реалізації.
Перш за все, це питання фінансової життєздатності. Інвесторам і кредиторам потрібні прогнозовані грошові потоки та реалістичний розподіл ризиків. Проєкти часто зупиняються через нечіткі моделі доходів, недостатньо розвинені механізми державної підтримки або надто оптимістичні фінансові припущення. Саме тому ми дедалі частіше рекомендуємо структури з оплатою за доступність, поетапну реалізацію та консервативне фінансове моделювання.
Другий ключовий аспект — управління ризиками, зокрема безпековими та політичними. Доступність гарантій і страхових інструментів суттєво покращилася порівняно з початком війни, однак їх потрібно правильно інтегрувати у структуру проєкту. У цьому контексті участь міжнародних фінансових інституцій залишається важливим стабілізуючим фактором.
Ще одна поширена проблема — недостатня підготовка проєктів. Затримки часто виникають через неповні техніко-економічні обґрунтування, неврегульовані земельні або дозвільні питання, а також брак технічних даних. Саме тому як інвестори, так і державні органи дедалі більше уваги приділяють етапу підготовки, зокрема із залученням спеціалізованих інструментів підтримки.
Окремо варто відзначити питання інституційної координації та спроможності у сфері закупівель. Складні PPP-процеси потребують досвіду та послідовності, які поки що доступні не завжди. Там, де органи влади інвестують у ранню взаємодію з ринком і реалістичне планування закупівель, результати суттєво кращі.
CEELM: Які фактори визначатимуть розвиток інфраструктури та PPP у найближчий рік?
Іван Бондарчук: У найближчий рік ключову роль відіграватиме не стільки поява нових політик, скільки здатність забезпечити реалізацію.
Головним тестом стане те, чи зможе оновлена модель PPP дати хоча б обмежену кількість якісно підготовлених, привабливих для фінансування проєктів. Навіть невеликий портфель таких угод може мати сильний сигнальний ефект для ринку.
Важливе значення також матиме фінансування підготовки проєктів. Ті ініціативи, які отримають підтримку на ранніх етапах — технічну, юридичну та фінансову, — матимуть значно вищі шанси на реалізацію. Натомість недостатньо підготовлені проєкти і надалі стикатимуться з труднощами незалежно від їх стратегічної важливості.
Ми також очікуємо подальшого зближення з підходами ЄС та міжнародних фінансових інституцій. Це поступово змінює підходи до структурування і реалізації інфраструктурних проєктів, підвищуючи їх передбачуваність для міжнародних інвесторів навіть у складних умовах.
Загалом ринок поступово набирає динаміки, однак масштабування залежатиме від якості реалізації, а не від кількості реформ. Наступний етап, ймовірно, визначатиметься меншою кількістю проєктів, але з кращою підготовкою, і саме вони задаватимуть стандарт для подальшого відновлення інфраструктури в Україні.
Іван Бондарчук, партнер, ексклюзивно для CEE Legal Matters
Iншi Публікації
