Нещодавно ми спільно з Лігою студентів Асоціації правників України анонсували конкурс на стажування в практиці корпоративного права, М&А та антимонопольного права LCF Law Group.
Сергій Бенедисюк, керівник цієї практики, має близько 20 років професійного досвіду, який так чи інакше постійно пов’язаний саме з корпоративним правом. І поки Сергій визначається з переможцем конкурсу, ми вирішили поцікавитися джерелом його професійного натхнення всі ці роки.
- Сергію, як Ви по завершенню вузу обирали спеціалізацію? Як сталося, що зараз займаєтесь саме корпоративним правом, М&А та антитрастом?
Корпоративне право – це моє захоплення ще зі студентських часів. Коли я навчався у вузі, почав підпрацьовувати в американському проєкті, який реалізувала компанія Financial market international і фінансував USAID.
Антимонопольне право прийшло до мене органічно. В контексті М&А супровід угод, інвестпроєктів, створення спільних підприємств в багатьох випадках робота передбачала отримання дозволів АМКУ. Антитраст – досить складна, але дуже цікава галузь: багато питань носять економічний характер, а не лише юридичний, вимагають глибокого розуміння бізнес-процесів. Згодом я розширив практику і з дозволів на концентрацію перейшов до супроводу спорів з АМКУ. В 2013-14 рр. навчався по Британській урядовій програмі Chevening в Лондоні King’s College London, і одним з предметів було European Union Сompetition Law. Його викладав дуже потужний професіонал – практикуючий баристер, професор. Це теж надихнуло на поглиблення знань в антимонопольному праві.
Були в моїй практиці дотичні проєкти: податкове структурування, судові спори, арбітражі, захист інтелектуальної власності. Але основною спеціалізацією завжди залишалося корпоративне право, а потім до цього додалось антимонопольне право.
- Що особисто Вас драйвить саме у цій практиці?
Корпоративне право, всупереч стереотипам, є не менш динамічним і захоплюючим, аніж, наприклад, кримінальна чи судова практика. М&А – це про придбання бізнесу, створення спільних проєктів, інвестування в Україну. І тут задачі юриста пов’язані з переговорним процесом, узгодженням позицій, напрацюванням транзакційних документів. А це, повірте, дуже багато драйву.
Якщо говоримо про суди, то антимонопольний напрямок нашої практики передбачає участь в судових процесах проти АМКУ. І це також цікаво, тому що зазвичай на кону сотні мільйонів чи мільярди гривень. Потрібно гарно пропрацьовувати стратегію, щоб розбити аргументи проти позиції АМКУ, що також непросто.
Якщо йдеться про супровід проєктів, то зазвичай це досить важливі угоди, великі суми. І сьогодні, коли Україна як ніколи раніше потребує іноземних інвестицій, це особливо важливо.
- Розкажіть про ваш найгучніший, найскладніший, найцікавіший, знаковий кейс.
Їх було багато, вони всі складні і знакові. Не хочу ображати когось з клієнтів, порівнюючи з іншими. Але, наприклад, був цікавий кейс по юридичному супроводу залучення фінансування від ЄБРР для одного з наших клієнтів.
Нещодавно були угоди, які передбачали кілька опціонів, складний shareholders agreement, вступ іноземного інвестора в проєкт в кілька етапів, складні переговори. Різноманітних угод було досить багато, кожна з них унікальна, чимось цікава, складна.
Щодо антимонопольного напрямку можу, наприклад, виділити цікаву справу проти АМКУ по примусовому розподілу групи Ostchem. Спір завершився до 2022 року. Це фактично було друге рішення по примусовому поділу за весь час існування Антимонопольного комітету. Досить тяжко судитися проти АМКУ, тому що він має дискрецію з багатьох питань. На моєму досвіді, вперше Верховний суд розглядав справу настільки докладно: після 15-ого засідання ми вже припинили рахувати їх кількість. Верховний суд хотів розібратися в деталях, з урахування складності справи. Закінчився кейс нашою перемогою у Верховному суді.
- Які можливості для студентів існують у компанії для отримання практичного досвіду в сфері?
Це стажування, після якого робота part time абоfull time в практиці. В компанії є позитивний досвід найму в штат інтернів після успішного проходження практики. І ці люди досі в команді. Такий поступовий вхід – це гарний варіант і для студентів, і для мене як керівника практики. Адже я ще від початку стажування бачу людину як спеціаліста: в чому їй перспективніше і цікавіше розвиватися. Ми це обговорюємо і зі старту задаємо певний вектор професійного руху.
А ще в нас класний колектив – дружній та веселий. Це теж важливо, коли всі готові поділитися досвідом, підказати та підтримати!
- Наскільки швидкий карʼєрний зріст можливий в LCF Law Group?
– В нас є приклади, коли людина з молодшого юриста за рік ставала юристом. А є приклад, коли людина після завершення вузу отримала у нас свою першу роботу, а через 10 років стала партнером. Все залежить від особистості, її проактивності, наполегливості. Якщо вона гарно працює, викладається, то компанія зацікавлена в її зростанні.
- Які конкретні проєкти або завдання доступні студентам для розвитку їхніх навичок у практиці, яку Ви очолюєте?
– Завдання будуть різні, але всі вони стосуватимуться реальних кейсів, проєктів, над якими працює практика. Зазвичай все починається з технічної роботи: legal research, вичитка, підбір судових рішень чи аналітики, потім написання якихось довідок, меморандумів, робота з договорами. Це може бути, в меншій мірі, участь в написанні аналітики, статей, допомога в підготовці до виступів на форумах/конференціях. Динаміка ускладнень завдань залежить в першу чергу від самого стажера. Чим більше людина рухається в своєму розвитку, тим складніші і цікавіші завдання вона отримує.
Я зацікавлений в тому, щоб людина під моїм керівництвом розвивалися якнайшвидше. Тому що чим краще вона буде працювати, тим більш ефективно робитиме клієнтську роботу, відповідно це буде плюсом і для практики та фірми в цілому, і для самої людини. Адже це означатиме її професійне зростання, як наслідок – кар’єрне та фінансове.
- Ми всі віримо в перемогу України. Яким буде розвиток Вашої практики після неї?
Сподіваюсь, дуже бурхливим. Тому що наша практика в першу чергу налаштована під роботу з інвестпроєктами, угодами. Цю роботу ми робимо і зараз, навіть з урахуванням сьогоднішньої ситуації. Але після перемоги кількість таких проєктів буде зростати в геометричній прогресії. Тому що український ринок буде цікавий для всього світу. Багато міжнародних копаній, які мали виробництва, склади, діяльність в росії, будуть переносити ці активи та потужності до інших країн. І Україна в силу своєї географії, інфраструктури, кваліфікованих кадрів буде цікавою платформою для цього.
Є ще другий момент – загальнорепутаційний: багато хто хотітиме підтримати Україну. Всі розуміють, що Україна – фронтир, і якби вона не втримала цього натиску росії, то скоріш за все, зараз у вогні була б Східна Європа. Я впевнений, що це також буде прийнято до уваги з точки зору не лише бізнесової, а й загальнополітичної, соціальної.
Тому в мене нема сумнівів, що після перемоги практика, яка й зараз має багато проєктів, буде завантажена і перевантажена. Звісно, для співробітників це буде дуже гарною можливістю швидко здобути цікавий досвід .
Корпоративний бліц від Ліги студентів АПУ
- Яка найголовніша роль/функція юриста в корпоративному праві?
Як і скрізь – супроводжувати проєкти клієнтів. Найбільше – транзакційна робота – супровід угод чи інвестпроєктів. Або якась досить складна корпоративна робота.
- Які типові ситуації або проблеми можуть виникати в корпоративному праві, які треба вирішувати юристу?
От саме питання транзакційної роботи, супровід угод. Клієнти не звертаються до нас з простими речами на кшталт «напишіть статут» чи «зареєструйте компанію». Це може бути тільки елемент набагато складніших проектів.
- Які тенденції в корпоративному праві ви спостерігаєте в останні роки?
Перша: потрохи бізнес починає локалізовуватися, тобто відходити від використання іноземних холдингових компаній. В законодавстві України, зокрема, з прийняттям Закону «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю», правила стали набагато гнучкішими з точки зору структурування відносин, корпоративних договорів. Тобто деякі угоди вже структуруються в Україні, але все ж значні угоди поки переважно структуруються за кордоном.
Друга: це починають все частіше використовувати, в тому числі для фінансової оптимізації, інститути спільного інвестування, зокрема корпоративні інвестфонди.
Третя: набагато більше уваги приділяється питанню захисту інвестицій.
- Які юридичні засоби захисту прав акціонерів в українському корпоративному законодавстві?
Перший – корпоративний договір,
Другий – безвідклична довіреність, яка видається на виконання корпоративного договору,
Третій – коректно прописаний статут з точки зору елементів контролю та повноважень органів управління.
- Нові технології на кшталт ШІ та блокчейну впливають на розвиток практики корпоративного права та роботу юриста в ній?
Не особливо. Блокчейн – це більше питання фінансового права, корпоративне тут – в меншій мірі. Щодо ШІ – звісно, є прості речі, наприклад, базовий research, які можна віддавати йому в роботу. Але наша робота – це не лише папери і закони. Це стратегія, креатив, психологія, вміння вести переговори. ШІ сьогодні такого не вміє.
Сергій Бенедисюк, партнер, керівник практики корпоративного права, М&А та антимонопольного права LCF, для
Iншi Публікації
