Особливості роботи та обмеження, пов’язані з підсанкційними контрагентами, були відомі українському бізнесу і раніше. Проте з початком повномасштабної агресії з’являються нові категорії контрагентів, з якими також пов’язані ризики.
Наразі можна виділити дві нові групи контрагентів, політика роботи з якими може викликати питання в умовах війни. Це, насамперед, контрагенти, які мають зв’язки з державою-агресором, а також контрагенти, які потрапили до списку міжнародних спонсорів війни, складеного Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК).
Робота з контрагентами, які мають зв’язки з державою-агресором
Ризики роботи з усіма контрагентами, пов’язаними з державою-агресором, стали об’єктом уваги після прийняття постанови у березні 2022 року Кабінетом Міністрів України №187, якою був введений мораторій на укладання та виконання контрактів на користь таких осіб.
До цих осіб належать громадяни російської федерації, за винятком тих, які законно проживають в Україні, юридичні особи росії та, найголовніше, національні та іноземні юридичні особи, в структурі власності яких частка резидентів рф становить 10% і більше.
Планувалося, що мораторій буде тимчасовим і діятиме до прийняття та набрання чинності відповідного закону, який регулюватиме відносини з особами, пов’язаними з державою-агресором. Проте минуло більше року, і закон ще не був прийнятий, що означає, що мораторій продовжує діяти.
Одразу виникло мінімум два ключових питання.
По-перше, постанова Кабінету Міністрів України чітко визначає нікчемність угод, укладених з порушенням мораторію з березня 2022 року. Однак, що робити з раніше укладеними контрактами, за яким настав обов’язок виконання на користь пов’язаних з рф осіб?
По-друге, чи належить до компетенції Уряду забороняти виконання контрактів, і які судові перспективи спорів, якщо пов’язаний з рф контрагент піде до суду?
Що стосується першого питання, то для компаній з великою клієнтською базою поширеним алгоритмом дій стало здійснення повторної комплаєнс-перевірки контрагентів, заявлення форс-мажору у разі встановлення контрагента таким, що є пов’язаний з рф, та розірвання контракту на підставі форс-мажору.
В більшості випадків розірвання контрактів відбувалось в добровільному порядку.
Що ж стосується судових спорів, то їх насправді лічена кількість. З господарських можна цікавими є такі справи:
- Суд відмовив в порушенні провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, який в розумінні постанови КМУ №187 є пов’язано з рф особою. Суд зазначив, що в зв’язку з мораторієм на виконання договору у боржника відсутній обов’язок виконання, а тому підстави для порушення банкрутства відсутні. Апеляційний суд підтримав вказану позицію (справа №910/8991/21).
- Суд визнав нікчемним рішення загальних зборів учасників товариства щодо виключення учасника-громадянина рф, оскільки таке рішення по своїй суті є відчуженням корпоративних прав, що не допускається відповідно до постанови КМУ №187. Справа переглядається в апеляційному порядку. (справа №916/1947/22).
Незважаючи на дискусії щодо повноважень Кабінету Міністрів України щодо прийняття постанови №187, бізнес-спільнота й надалі дотримується цих обмежень, а судова система застосовує їх. Однак наявність чіткого законодавчого регулювання є надзвичайно важливою для вирішення даного питання, на що бізнес сподівається з великим очікуванням.
Робота з контрагентами, які потрапили в список НАЗК міжнародних спонсорів війни
Уже двадцять п’ять провідних світових компаній потрапили до списку міжнародних спонсорів війни, складеного НАЗК.
Цей перелік включає іноземні компанії, які продовжують співпрацю з російською федерацією, зокрема ті, які забезпечують державний та приватний сектори товарами і послугами критичного значення.
Важливо зауважити, що саме НАЗК стверджує відсутність юридичних наслідків для цих компаній. Термін «Міжнародний спонсор війни» має виключно репутаційний ризик. Іншими словами, це може негативно вплинути на імідж компанії.
Важливо відзначити, що самі рішення НАЗК щодо включення компаній до списку міжнародних спонсорів війни не розголошуються. Агентство просто публікує список відповідних компаній на своєму офіційному веб-сайті.
Тому зміни в правилах роботи з такими контрагентами відбуваються лише у випадках, коли внутрішні політики компаній передбачають врахування цих особливостей.
Бізнес постійно адаптується до нових обмежень та вимог, щоб зменшити ризики і забезпечити успішну роботу. Особливо у воєнний час. В цих умовах важливо швидко реагувати і вживати відповідних заходів для забезпечення безпеки та зменшення ризиків. Одним із найважливіших елементів управління ризиками стає ретельна перевірка контрагентів, що дозволяє виявити потенційні проблеми та прийняти обґрунтовані рішення щодо подальшої співпраці.
Ірина Кобець, радниця LCF Law Group, для European Business Association
Iншi Публікації
