Редакція інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна” опитала правників провідних юридичних компаній України, що мають судову практику, про те, який стан українських судів сьогодні, на другому році повномасштабної війни.
На запитання відповідала юристка LCF Law Group Олена Білоус.
Як змінювалися головні тенденції судової практики з початку року?
У 2023 році судова система почала оговтуватись від воєнного шоку 2022: поновились стабільні слухання справ у удових засіданнях, робота канцелярій та судової системи в цілому.
Якщо ще в кінці 2022 року посилання на воєнний стан як підставу для поновлення строків чи невчинення процесуальних дій часто бралось до уваги судами, то в 2023 році суди вже визначились та обов’язково враховують ступінь впливу воєнних дій на кожну конкретну ситуацію.
В порівнянні з 2021 роком, змін зазнало і співвідношення категорій спорів, які розглядаються судами. Для прикладу, у загальній кількості справ, які розглянуті місцевими господарськими судами, значно зросла частка майнових спорів, в той час як кількість спорів з категорій банкрутства, захисту права власності та земельних правовідносин зменшилась.
Зазнають значних змін і підходи до мотивування та викладення судових рішень, вони стали більш «наближеними до людей». Все більше спостерігається відхід від формального тлумачення норм, а пояснення процесу правозастосування та правотлумачення часто здійснюється судами через наведення прикладів.
Навіть у рішеннях судів кримінальної юрисдикції, які є чи не найконсервативнішими у судовій системі, зустрічається креативний підхід до вирішення спорів – суд може вдатися до таких прийомів, як зобов’язання винного прочитати повість-казку Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький принц» та переглянути художній фільм режисера Вітторіо де Сіка «Викрадачі велосипедів» (вирок Малиновського районного суду м. Одеси, справа № 521/19822/22) чи прочитати на сайті Wikipedia сторінку «Російське вторгнення в Україну» (з 2022) та сторінку «Рашизм» (вирок Обухівського районного суду Київської області, справа № 372/2502/23).
Таким чином, суд перестає бути заформалізованою інституцією, де «в темних коридорах правосуддя блукають люди в сірих піджаках». Правосуддя стало більш людяним, судді стали частіше пояснювати свої рішення, доступніше викладати свої вимоги.
Як ви оцінюєте роботу господарських судів з початку повномасштабного вторгнення?
Війна має вкрай негативний вплив на розвиток країни та гальмує майже всі процеси, включно із розвитком правосуддя.
З аналізу статистичних даних вбачається, що надходження справ до місцевих господарських судів у першому півріччі 2023 року не лише не зменшилось у порівнянні з, наприклад, першим півріччям довоєнного 2021 року, а і навпаки, кількість звернень збільшилась приблизно на 4%.
При цьому, штатна чисельність суддів господарських судів першої інстанції в 2023 році зменшилась на 40 суддів, у порівнянні з чисельністю 2021 року.
Тобто, навантаження з розгляду справ на суддів за час повномасштабного вторгнення лише збільшилось.
Незважаючи на зазначені складні обставини, які доповнюються необхідністю здійснення відкладень розгляду справ, у зв’язку з повітряними тривогами, складною ситуацією з фінансуванням, браком кадрів у судах, судова система та, зокрема, господарські суди, і надалі здійснюють правосуддя.
Сьогодні господарські суди, як і вся країна, незважаючи ні на що, продовжують працювати, і фраза «війна – це не виправдання» стала правилом.
Більше того, спостерігається активне впровадження механізмів електронного судочинства, які значно полегшують, а деколи і убезпечують, доступ до правосуддя.
Тому не можна сказати, що судовій системі загалом та господарським судам, зокрема, за час війни вдалось зробити значний крок вперед, але судам однозначно вдалось подолати значну кількість перепон та зберегти раніше досягнутий рівень здійснення правосуддя.
Наскільки наразі забезпечена стабільність роботи судів з технічної точки зору?
Ще до повномасштабного вторгнення було розпочато запровадження системи електронного судочинства. З різних причин цей процес був дуже повільним.
Проте, війна вносить свої корективи та змушує реалізувати запровадження електронного судочинства швидше. Вже з 18 жовтня 2023 року чинним законодавством передбачено обов’язок представників правничих професій зареєструватись в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, а використання системи електронного судочинства стане не правом, а обов’язком.
Водночас, технічне забезпечення судів потребує покращення.
Так, залишається актуальним питання автономності електроживлення судів, наявності техніки, яка б дозволяла оперативно оцифровувати документи, що надходять у паперовому вигляді, наявності техніки для проведення судових засідань в режимі відеоконференції. Зазначені проблеми поглиблюються недостатнім фінансуванням судів.
Олена Білоус, юристка LCF Law Group, спеціально для “Інтерфакс“
Iншi Публікації
