Стягнення збитків, спричинених війною, у кримінальному провадженні

29.04.22

1. Підслідність та підсудність кримінальних справ, пов‘язаних з військовим конфліктом. Міжнародні та національні органи

Міжнародний суд справедливості ООН (Міжнародний суд ООН, ICJ) вирішує питання (спори) щодо міжнародних зобов’язань держав за міжнародними договорами і конвенціями. Не займається міжнародними злочинами та покаранням за них фізичних осіб. 25.02.2022 Україна звернулася до Міжнародного суду ООН з позовом проти рф, в якому обґрунтовується наявність спору щодо тлумачення, застосування та виконання Конвенції 1948 року про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Однією з вимог у позові України є повне відшкодування всієї шкоди, заподіяної рф внаслідок будь-яких дій, здійснених нею на основі неправдивих заяв про геноцид.

Міжнародний трибунал. Створюється Радою Безпеки ООН для розгляду конкретної ситуації. Наприклад, так були створені Міжнародний трибунал для колишньої Югославії та Міжнародний трибунал щодо Руанди. Створення такого трибуналу для розгляду агресії рф проти України ускладнено тим, що рф як постійний член РБ ООН може заблокувати рішення про створення такого трибуналу.

Спеціальний трибунал. Може бути створений за резолюцією Генасамблеї ООН для розгляду конкретної ситуації. Наприклад, так були створені Надзвичайні палати в судах Камбоджі. Це найбільш вірогідний шлях для притягнення воєнних злочинців рф до відповідальності за військову агресію проти України.4 березня 2022 року було проголошено Декларацію про створення Спеціального трибуналу для покарання злочину агресії проти України. 4 березня 2022 року було проголошено Декларацію про створення Спеціального трибуналу для покарання злочину агресії проти України. Текст “Заклику до створення спеціального трибуналу для покарання злочину агресії проти України” та проєкту декларації, підготовлений робочою групою, схвалив міністр закордонних справ України та підписали кілька десятків провідних світових і українських юристів-міжнародників, колишніх суддів міжнародних судових установ.

Так, наразі притягти до відповідальності найвище керівництво держави-агресора за злочин агресії, який створив передумови для всіх інших міжнародних злочинів, є досить проблемним. Юрисдикція МКС щодо цього злочину має вкрай обмежений характер і за умов нератифікації російською федерацією Римського статуту та поправок до нього не створює у суду потрібної юрисдикції, тому необхідно створювати Спеціальний військовий трибунал. Приклади таких спеціальних військових трибуналів є Міжнародний трибунал для колишньої Югославії та Міжнародний трибунал щодо Руанди. Обидва механізми були створені на базі резолюцій Ради Безпеки ООН, а не країнами-переможницями. Запобігти існуванню таких трибуналів може росія в Раді Безпеки, використовуючи право вето. Однак наразі Генеральна асамблея ООН 7 квітня виключила росію з Ради з прав людини. У проєкті резолюції, за який проголосували, висловлюється “серйозне занепокоєння через тривалу кризу прав людини та гуманітарну кризу в Україні” через дії рф.

У спільній заяві щодо створення Спеціального трибуналу фахівці з міжнародного права закликали країни погодитися надати спеціальному кримінальному трибуналу юрисдикцію, що походить з національних кримінальних кодексів та загального міжнародного права, а також надати такому суду юрисдикцію для розслідування дій як виконавців злочину агресії, так осіб, які сприяли чи організували вчинення цього злочину.

Міжнародний кримінальний суд (ICC) – постійно діючий орган, незалежний від ООН, створений і діє на підставі Римського статуту. Діяльність МКС спрямована на індивідуальне покарання міжнародних злочинців, які вчинили: геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини (порушення законів та звичаїв ведення війни, злочини агресії).

Країни-учасниці Римського статуту відмовляються від імунітету для своїх посадовців (такий імунітет від іноземної кримінальної юрисдикції мають вищі посадовці держав). рф була учасницею Статуту, однак вийшла з нього в 2016 році, отже вищі посадовці рф мають імунітет від юрисдикції МКС. В практиці МКС є випадок подолання такого обмеження за резолюцією РБ ООН. Однак і в цьому випадку рф може заблокувати таке рішення як постійний член РБ ООН.

Так само на рф неможливо покласти виконання зобовʼязань, передбачених Римським статутом, оскільки вона не є учасницею цього Статуту. Крім того, притягнення МКС особи до відповідальності можливе лише, якщо буде забезпечено її явку.

28.02.2022 Прокурор МКС заявив про початок розслідування міжнародних злочинів рф в Україні. При цьому фокус МКС спрямований на осіб, які найбільш відповідальні за вчинення міжнародних злочинів.

МКС не замінює собою національні судові органи і виконує свою функцію виключно, коли відповідна держава не бажає або не може сама притягнути осіб до кримінальної відповідальності за злочини, передбачені Римським статутом.

Тому в межах розслідування, яке зараз проводять національні органи кримінальної юстиції буде визначено осіб, яких доцільно притягати до кримінальної відповідальності за національним законодавством України, а яких – через МКС. Збір доказів здійснюється Офісом прокурора МКС, в т.ч. шляхом отримання доказів від національних органів та будь-яких осіб.

У разі засудження та визнання особи винною у вчиненні злочинів, передбачених Римським статутом, може бути прийняте також рішення про відшкодування засудженим шкоди, завданої потерпілим. У разі недостатності коштів у засудженого покриття шкоди може бути доповнене через спеціальний Трастовий фонд для потерпілих.

Національні органи кримінальної юстиції. Розслідування злочинів рф в Україні здійснюється відповідно до КПК України. Дії військовослужбовців рф, які вчинили воєнні злочини, кваліфікуються за таким статтями ст. 438 КК України “Порушення законів та звичаїв ведення війни”, ст. 111 КК України “Державна зрада” (якщо такі особи є громадянами України), ст. 260 КК України “Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань” (для представників “збройних сил ДНР/ЛНР”) або ст. 447 КК України “Найманство” (для комбатантів приватних військових компаній, які воюють на боці країни-агресора і не є громадянами України або рф).

Ці кримінальні правопорушення підслідні СБУ з процесуальним керівництвом обласних прокуратур або Офісу Генерального прокурора. У той же час досудове розслідування може починатись будь-яким органом і проводитись до того моменту, поки прокурор не визначить іншу підслідність.

Наразі немає єдиного розуміння, яким чином з рф буде стягнуто завдану шкоду. Очевидно, що притягнення до відповідальності воєнних злочинців і відшкодування завданої шкоди може бути реалізовано паралельно.

2. Фіксація збитків в кримінальному провадженні

2.1. Початок кримінального провадження. В першу чергу необхідно подати заяву про вчинення кримінального правопорушення, заяву про залучення до кримінального провадження як потерпілого із доказами завдання майнової шкоди, а після повідомлення особам про підозру – заявити цивільний позов у кримінальному провадженні.

Слід очікувати, що більшість кримінальних проваджень будуть обʼєднані між собою, а тому потрібно постійно відслідковувати статус кримінального провадження і підтримувати комунікацію з правоохоронними органами.

Як фіксувати збитки – першочергові дії:

1 Відео/фото фіксація. Розпочати зйомку на камеру із демонстрації власного обличчя та назвати своє ПІБ, дату, час та точне місце зйомки (геолокація).

2 Показання потерпілих. Свідчення поранених та постраждалих необхідно зазначати із ПІБ, датою народження, контактними даними (адреса, номер телефону).

3 Свідчення свідків. При відібранні пояснень у свідків обов’язково – отримання інформованої згоди.

4 Детально зафіксувати пошкодження майна (будівлі, транспортних засобів, іншого майна).

5 Зафіксувати деталі ворога (техніка, зброя ворога, пересування, особисті дані).

6 Речові докази. Зберігайте речовий доказ до моменту можливості передачі його представникам правоохоронних органів.

7 Складення документів за участі компетентних органів (наприклад, акт про пожежу повинен бути складений представниками Державної служби з надзвичайних ситуацій).

8 Достовірність документів, у тому числі онлайн -контенту. У випадку онлайн-контенту посилання до “першої копії, знайденої в Інтернеті”.

2.2. Порядок визначення шкоди.

20 березня 2022 року прийнято Постанову Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації” від 20.03.2022 №326. Її можна використовувати з метою встановлення розміру збитків та підтвердити втрати завданні внаслідок воєнної агресії російської федерації.

Вказаною постановою передбачено, що визначення шкоди та збитків здійснюється в тому числі за таким напрямком: “14) економічні втрати підприємств — напрям включає втрати підприємств внаслідок знищення та пошкодження їх майна, а також упущену вигоду”.

Відповідальними за визначення шкоди та збитків є: (а) міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, — в частині підприємств, що належать до сфери їх управління; (б) обласні, Київська міська державні адміністрації (на період воєнного стану — військові адміністрації), — для підприємств недержавної форми власності, які знаходяться на території відповідних областей та м. Києва.

2.3. Збір доказів завданої шкоди має враховувати такі напрямки фіксації:

– вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна;

– розмір упущеної вигоди;

– додаткові витрати, які довелось понести через вчинення злочину;

– втрати від неоплачених товарів робіт та послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях.

2.4. Вимоги до доказів:

Для фіксації прямої майнової шкоди (знищенням чи пошкодження майна) необхідно зібрати такі докази:

1 документи, що підтверджують права власності;

2 документи щодо первісної вартості, останньої оціночної вартості;

3 документи, що характеризують стан майна до події (технічні паспорти, фото, відео тощо);

4 документи, що характеризують стан після події (акт про пожежу ДСНС, акт обстеження органів місцевої влади, самостійно складений акт обстеження);

5 документи щодо завданої шкоди (звіт про оцінку майна, висновки експертів);

6 фото і відео пошкодженого майна (можна використати програму EyeWitness for Atrocities;

7 самостійно відібрані пояснення очевидців із зазначенням їх контактних даних;

8 матеріали ЗМІ, заяви влади, заяви представників країни-агресора щодо події тощо.

Для фіксації упущеної вигоди необхідно зібрати фінансово-господарські документи для проведення судово-економічної експертизи, яка встановить розмір упущеної вигоди.

Для фіксації додаткових витрат, які довелось понести (наприклад, релокація бізнесу) необхідно зібрати такі докази: документи, що підтверджують понесені витрати та їх безпосередній зв’язок з подією. 

Максим Шевердін, партнер, керівник практики кримінального права, спеціально для видання Censor.net  

Iншi Публікації

Arrow Arrow
22.11.2018
Україна на міжнародній судовій арені: підсумки та рекомендації майбутніх дій
Читати далi
17.01.2018
Тетяна Ігнатенко коментує останні висновки ЄСПЛ
Короткий експертний аналіз щодо дотримання прав людини у кримінальних провадженнях.
Читати далi
10.10.2017
Тетяна Ігнатенко коментує Проект Закону №159 щодо захисту прав людини
Експертний аналіз щодо нового Проекту Закону №159, внесеного у Парламент Петром Порошенко.
Читати далi