Рішення Міжнародного суду ООН: що це означає для України

18.03.22

Яке рішення виніс суд?

Міжнародний суд ООН має юрисдикцію і буде розглядати справу по суті у спорі щодо тлумачення Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.

Суд на цьому етапі провадження не підтверджує “докази” рф про геноцид України, який нібито відбувався всі 8 років на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Таким чином, сумнівним є одностороннє застосування збройної сили на території України з метою запобігання або покарання за вигаданий злочину геноциду. Тому порушені основоположні цінності та принципи Статуту ОООН – міжнародний мир і безпека та мирне врегулювання спорів.

Застосування запобіжних заходів є терміновим, адже повномасштабне вторгнення рф, що триває три тижні, призвело до суттєвих втрат серед цивільного населення, що спричинено масовими систематичними бомбардуваннями українських міст, руйнування об’єктів цивільної інфраструктури та переміщення понад 1,5 млн українців як в межах країни, так і за кордон.

Маючі ці попередні висновки, МС ООН:

негайно зобов’язав рф припинити військові дії, розпочаті 24 лютого 2022 року;

негайно забезпечити, щоб будь-які військові або іррегулярні збройні формування, якими керує агресор або підтримує, не сприяли військовим операціям, метою яких декларується “запобігання” чи “покарання” за нібито вчинення Україною геноциду;

обидві сторони мають утриматися від будь-яких дій, що ускладнюють цей спір.

Ще один запобіжник щодо звітування рф про виконання рішення суду, на якому наполягала Україна, було відхилено.

Що це означає для України?

Оперативне реагування суду та можливість подальшої процедури розгляду по суті, безумовно, є важливою та однією з перших перемог України на міжнародному юридичному фронті.

Статут МС ООН передбачає, що рішення суду є обов’язковим, а рішення остаточним та не підлягає оскарженню.

На даному етапі попередні аргументи рф розбиті та визнані хибними. Тому росія – країна-агресор та порушник норм міжнародного права, її дій – повномасштабне вторгення, а не “спецоперація”, Україна – постраждала сторона.

Чи виконає рф запобіжні заходи суду?

Ілюзій, що правосуддя відбуватиметься швидко, а тим більше, що рф виконуватиме проміжне рішення у вигляді припинення вогню, немає. Навіть, після оголошення попереднього рішення, збройні сили рф в повному обсязі продемонстрували свої наміри і надалі ігнорувати приписи найвищої міжнародної судової інстанції: Маріуполь піддався потужному авіабомбардуванню.

А вже сьогодні, так званий, спікер путіна дмітрій песков заявив, що росія не може взяти до уваги рішення МС ООН і зупинити війну в Україні.

В той же час, стаття 94 Статуту ООН передбачає, що у разі невиконання однією стороною зобов’язань в рамках рішення суду, як у випадку з рф, то інша сторона – Україна – може звернутися до Радбезу ООН. Який, у свою чергу, якщо вважатиме за необхідне, то зробить рекомендації або вживатиме заходів для доведення рішення до виконання.Хто у цьому разі застосує право вето, всі розуміють.Крім того, передбачена й можливість активізації питання щодо членства рф в Радбезі або ООН загалом. Але і цьому випадку, рішення ухвалюються через Раду безпеки та Генеральну асамблею ООН, тому з великою вірогідністю на швидкий і тим більш позитивний результат розраховувати не варто.

Що далі?

По-перше, невиконання рішення рф в перспективі матиме вагомий аргумент для МС ООН у прийнятті рішення по суті.По-друге, зухвале ігнорування рішення має бути вагомим сигналом міжнародній спільноті для подальшого посилення санкцій. рф, як загроза світового правопорядку має бути негайно ізольована. При чому по всіх напрямах: політичній, військовій, фінансовій, юридичній, інформаційній, культурній. Тепер м’яч на полі світових гравців!

І, по-третє, нові виклики має не лише Україна, а і світовий правопорядок загалом. Тому і рішення мають бути спільними. Діючі міжнародні процедури стримування агресії занадто довготривалі, а норми вже, м’яко кажучи, застарілі, адже більшість приймалася після 2 Світової війни. Тому для швидкого реагування на безпекові виклики та відновлення правосуддя необхідно покращувати та оновлювати інструменти притягнення до відповідальності. 

Анна Огренчук, керуюча партнерка Юридичної групи LCF, президентка Асоціації правників України, спеціально для видання Censor.net  

 

Iншi Публікації

Arrow Arrow
22.11.2018
Україна на міжнародній судовій арені: підсумки та рекомендації майбутніх дій
Читати далi
17.01.2018
Тетяна Ігнатенко коментує останні висновки ЄСПЛ
Короткий експертний аналіз щодо дотримання прав людини у кримінальних провадженнях.
Читати далi
10.10.2017
Тетяна Ігнатенко коментує Проект Закону №159 щодо захисту прав людини
Експертний аналіз щодо нового Проекту Закону №159, внесеного у Парламент Петром Порошенко.
Читати далi