Зміни у законодавстві, пов’язані з банківською діяльністю

31.03.20

30 березня Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СOVID-19)» (законопроект зареєстровано 29.03.2020р. за №3275).

Про основні зміни, які стосуються банківської діяльності, запроваджені цим та рядом інших законів, – у нашому інформаційному дайджесті.

ЗМІНИ У СФЕРІ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ – Закон 533‑ІХ

  • Споживач звільняється від відповідальності перед Кредитором за прострочення у період з 01 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення виконання зобов’язань зі сплати платежів);
  • В разі допущення такого прострочення споживач звільняється від обов’язків сплачувати Кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит.
  • У разі невиконання зобов’язань за договором у період з 01 березня 2020 року по 31 травня 2020 року забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж це передбачено ч. 4 ст. 10561 ЦК України (окрім застосування змінюваної процентної ставки).
  • Зазначені обмеження поширюються на кредити, визначені у ч. 2 ст. 3 Закону «Про споживче кредитування», серед яких: кредити, що надаються виключно в рамках державних програм або програм місцевого самоврядування, та несанкціонований овердрафт, що є перевищенням суми операції, здійсненої за рахунком, над сумою встановленого кредитного ліміту.

ЗМІНИ НА ПІДСТАВІ ЗАКОНОПРОЕКТУ №3275

  • Забороняється підвищення процентної ставки за кредитними договорами, в період здійснення в Україні заходів щодо запобігання виникнення, поширення і розповсюдження епідемій, зокрема коронавірусу (COVID-19).
  • На строк дії карантину продовжуються строки, встановлені Цивільним та Господарським кодексами України:

Зокрема, у ЦК продовжуються строки, визначені ст.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293, в т.ч. щодо:

– загальної і спеціальної позовної давності;

– Важливо! Строки, встановлені статтею 559 ЦК щодо припинення поруки.

У ГК продовжуються строки, визначені ст.ст. 232, 269, 322, 324, в т.ч. щодо:

– застосування штрафних санкцій.

 

  • До завершення карантину наймач звільняється від плати за користування майном на підставі п. 6 ст. 762 ЦК (неможливість використання).
  • Не застосовуються у 2020 році положення ст. 69 Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо строків оприлюднення:

           – річної фінансової звітності, річної консолідованої фінансової звітності банку, разом із аудиторським звітом за 2019 рік – може бути оприлюднена банками до 30 квітня 2020 року.

            – річної консолідованої звітності банківської групи разом із аудиторським звітом за 2019 рік – може бути оприлюднена відповідальною особою банківської групи до 01 червня 2020 року.

  • Не застосовуються у 2020 році норми ст. 32 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо строків проведення річних загальних зборів акціонерів. Річні загальні збори акціонерів за результатами 2019 фінансового року мають бути проведені у строк не пізніше трьох місяців після дати завершення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
  • Загальні збори акціонерів можуть бути проведені дистанційно в порядку та строки визначені тимчасовим порядком дистанційного проведення загальних зборів, затвердженого НКЦПФР.

ЗМІНИ НА ПІДСТАВІ ЗАКОНОПРОЕКТУ №2571-Д

30 березня 2020 року Верховною Радою прийнято за основу законопроект № 2571-Д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності».

Зазначеним законопроектом вносяться зміни в процесуальні кодекси України та закріплюються особливості розгляду питань щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України (НБУ), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) та інших виконавчих органів, які стосуються контролю над діяльністю банків, а також відшкодування завданої шкоди у випадку визнання незаконним та скасування таких рішень.

Детальніше про основні зміни у банківській сфері за цим законом – в оглядовому матеріалі Олени Волянської, партнера Юридичної групи LCF, для порталу «Банкрутство & Ліквідація в Україні»

 

Нагадуємо: КАРАНТИН ВИЗНАЧЕНО ФОРС-МАЖОРНОЮ ОБСТАВИНОЮ – Закон № 530-ІХ

  • Карантин — підстава для встановлення форс-мажорних обставин, відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-ІХвід 17.03.2020 року.
  • Належний доказ існування форс-мажору — сертифікат ТПП або інший доказ, передбачений договором.
  • Форс-мажор не звільняє від виконання основних зобов’язань. Наявність форс-мажорних обставин є виключно підставою для звільнення контрагента від заходів відповідальності (штрафів, пені, підвищених процентів) за порушення взятих на себе зобов’язань, але не звільняє від виконання зобов’язань, встановлених договором.
  • Обов’язкова умова для звільнення від відповідальності — встановлення причинно-наслідкового зв’язку між форс-мажорною обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов’язань за договором.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАНКІВ

  • Підготувати алгорити  роботи з боржниками під час особливого періоду з урахуванням встановлених обмежень та змін.
  • Провести аналіз діючих договорів: 1) в розрізі переліку форс-мажорних обставин, порядку і строків їх підтвердження і повідомлення іншій стороні, 2) договорів найму банківських приміщень, у разі тимчасового зупинення роботи відділень, які знаходяться у орендованих приміщеннях.
  • Відстежувати подальші зміни законодавства, пов’язані із запровадженням Карантину.

Iншi Публікації

Arrow Arrow