Шляхи компенсації збитків українського бізнесу, заподіяних військовою агресією рф

19.04.22

Враховуючи досвід інших конфліктів, наводимо потенційні шляхи компенсації збитків:

1) Відшкодування збитків спеціально створеною комісією.

Такий механізм відшкодування збитків, завданих приватним особам внаслідок військової агресії, є звичним в міжнародній практиці. Найбільш відомий нещодавній приклад — це Компенсаційна комісія ООН, утворена як допоміжний орган Ради безпеки ООН у 1991 році. Метою комісії був розгляд заяв про компенсацію шкоди, завданої військовим вторгненням Іраку до Кувейту.  За час своєї роботи комісія розглянула близько 2,7 млн. заяв на загальну суму близько 352,5 млрд. дол. США і присудила потерпілим загалом близько 52,4 млрд. дол. компенсації, що виплачувалася за рахунок прибутків, отриманих Іраком від видобутку нафти після війни.

В ситуації з військовою агресією проти України можливим є утворення національної, міждержавною або міжнародної спеціальної комісії для компенсації шкоди, завданої військовим вторгненням російської федерації.

2) Індивідуальні позови до російської федерації:

  • стягнення збитків за рішенням українського суду з подальшим його виконанням у іноземній юрисдикції(наприклад, у США);
  • ​стягнення збитків за рішенням іноземного суду та його виконання у відповідній державі (наприклад, у США).

Наприклад, у випадку неправомірного заволодіння майном на території України суб’єктами рф державної форми власності (чи більше 50%) із встановленням певного контролю над таким майном, існує можливість прийняття та розгляду судом США позову про стягнення збитків з рф, якщо такий російський суб’єкт має представництво в США або здійснює операційну діяльність на території США. Якщо український позивач, який зазнав такі збитки, має зв’язок з юрисдикцією США (наприклад, американського резидента-засновника або учасника), то шанси визнання американським судом своєї юрисдикції над таким спором зростають.

У той же час, що у разі, якщо російську федерацію буде визнано державою-спонсором тероризму, що можливо в сьогоднішній ситуації, то можливість подачі позовів до американський судів збільшиться.

3)​ Звернення до міжнародного інвестиційного арбітражу у разі встановлення ефективного контролю країною-агресором над українською територією, на якій вилучено, експропрійоване майно;

4)​ Звернення до міжнародних судових інституцій:

  • Індивідуальні заяви до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ);
  • ​Отримання компенсації в результаті розгляду міждержавної заяви у Міжнародному Суді ООН.

Для отримання компенсації, незважаючи на те, який шлях ми оберемо, необхідна юридична робота в наступних напрямках: фіксація, документування та оцінка понесених збитків.

Для цього необхідно охопити чотири напрямки:

  1. ​Фіксація події;
  2. Документування факту знищення або пошкодження майна;
  3. Документальне підтвердження прав на знищене або пошкоджене майно;
  4. Оцінка понесених реальних збитків;
  5. Документування упущеної вигоди.

Фіксація, документування та оцінка понесених збитків має здійснюватися з урахуванням Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, затвердженого постановою КабінетуМіністрів України від 20 березня 2022 року №326, та методик, прийнятих на виконання даної постанови.

Iншi Публікації

Arrow Arrow
22.11.2018
Україна на міжнародній судовій арені: підсумки та рекомендації майбутніх дій
Читати далi
17.01.2018
Тетяна Ігнатенко коментує останні висновки ЄСПЛ
Короткий експертний аналіз щодо дотримання прав людини у кримінальних провадженнях.
Читати далi
10.10.2017
Тетяна Ігнатенко коментує Проект Закону №159 щодо захисту прав людини
Експертний аналіз щодо нового Проекту Закону №159, внесеного у Парламент Петром Порошенко.
Читати далi