Комунікації та піар в юрбізнесі під час війни

19.08.22

Війна – це криза. І відповідно, комунікації в бізнесі, в тому числі юридичному, стали кризовими (чи антикризовими). Далі – про принципи таких комунікацій та їх реалізацію в юридичному бізнесі в останні місяці.

Перед кризою

В ідеалі все починається з підготовки. У мирний благополучний час створюється кризовий комітет. Зазвичай він складається із топ-менеджменту – СЕО та керівників департаментів: HR, комунікацій, служби безпеки та інших, залежно від специфіки компанії. Комітет розробляє варіанти ситуацій, що можуть спричинити кризу, і похвилинний план дій для кожного з учасників цього комітету та його підлеглих.

На практиці в юридичному бізнесі такий підхід мав місце. Адже з кінця минулого року ширилися чутки, новини, заяви про те, що росія нападе. Керівництво юридичних компаній не могло це ігнорувати, тому алгоритми дій обговорювалися. Так, наприклад, деякі компанії проводили для своїх юристів заняття-інструктаж із надання першої медичної допомоги, інструктаж зі збору тривожних валіз і т.д. Інші ж, навпаки, щоб не сіяти паніку серед команд, готували план дій виключно командою кризового комітету. Але яким буде хід подій, достеменно ніхто передбачити не міг. Тому все одно всім довелося швидко діяти і комунікувати, виходячи із ситуації.

Як швидко?

Одним з постулатів кризових комунікацій є правило миттєвої заяви. Компанія має якомога швидше вийти до громадськості та заявити про те, що сталося, сказати, що розуміє події та почуття постраждалих, і планує робити наступне. І чим вищий рівень кризи, тим більш високою має бути позиція менеджера, який виходить із заявою.

До лютого 2022 року серед клієнтів юридичних фірм були компанії, так чи інакше пов’язані з росією. І багато українських компаній одразу опублікували на сайтах та в соцмережах заяви: ми засуджуємо воєнну агресію та відмовляємося від будь-яких ділових відносин з росією.

При цьому, до речі, деякі міжнародні мережеві компанії з представництвами в Україні були не настільки швидкими та рішучими. Дехто взагалі зробив вигляд, що нічого не відбувається. У інших же порядок погоджень заяв не дав змоги зробити їх швидко.

Як багато?

Наступним принципом кризових комунікацій є їх частота. Вона збільшується в рази. Вся Україна в перші дні була прикута до новин. Президент з першого дня війни щодня виходить в ефір з повідомленнями. Марафон новин – цілодобовий. Аналогічно і бізнес в перші дні постійно комунікував з найціннішими ЦА – клієнтами та співробітниками. Причому комунікація стала більш прицільною, концентрованою, часто індивідуальною.

Як небайдуже?

У кризових комунікаціях дуже важливо висловлювати емпатійність, розуміння почуттів тих аудиторій, з якими комунікує компанія. Цей принцип кризових комунікацій, зокрема, відобразився у фразах на кшталт: «Сподіваємося, у Вас все добре, Ви та ваші рідні в безпеці» в електронних листах. Але варто відзначити, що сучасні комунікації – це не лише про тактовність та ввічливість, а й про реальну допомогу.

Ще більше проявився принцип бізнес-комунікацій «не В3В чи В2С, а Human to Human». Особистісного стало ще більше.

Клієнти

Юридичні фірми знають своїх клієнтів та партнерів в обличчя, мають не лише формальні стосунки. Тож не дивно, що в таких критичних ситуаціях надавали юридичні консультації клієнтам як фізособам.

Співробітники

Також емпатійного ставлення та підтримки потребували співробітники. Прибутки юрбізнесу, за словами гравців, знизилися катастрофічно. Очевидно, що запасу міцності для виплат зарплат тривалий період в повному обсязі не було ні в кого. Тож необхідність скорочень зарплат та скорочень персоналу була очевидна. А ці події вимагають індивідуального підходу в комунікаціях. Адже втрата роботи, накладена на оголений війною нерв, це вкрай болюча подія для будь-кого. Один із варіантів підтримки співробітників юрфірми знайшли в тимчасовій передачі їх у штат до своїх іноземних партнерів чи клієнтів.

Громадськість

Ще один прояв небайдужості та емпатії – це донати у благодійні фонди, що купували для ЗСУ, закривали потреби незахищених верств населення, переселенців і т.д. До них долучалися всі: і топ-менеджмент, і юристи. І це практично стало must. Крім того, з початку війни правники долучалися до різних волонтерських рухів, до гарячої лінії юридичної допомоги, організованої АПУ, до законотворчих ініціатив та ін.

Крім того, українські юристи об’єдналися та закликали виключити росію як агресора та білорусь як пособника росії з провідних світових юридичних рейтингів. Ще одним прикладом об’єднання стала колективна заява гравців юридичного ринку про відмову від роботи з клієнтами, які після вторгнення не припинили працювати в росії.

Дещо про канали комунікації

Одним з дуже важливих каналів комунікації стали іноземні партнери, клієнти, друзі. Українські юристи стали бренд-амбасадорами нашої країни та з перших вуст доносили до іноземців правдиву інформацію про події в Україні.

Якщо говорити про корпоративні сайти та соціальні мережі, то в юридичному бізнесі в мирні часи це майданчики для новин компанії. Рубрики публікацій здебільшого в усіх схожі: публікації в ЗМІ, кейси, рейтинги, участь в івентах, іноді благодійні ініціативи і т.п. З початком війни, окрім заяв про свою позицію стосовно агресії рф, деякі компанії зробили свої ресурси майданчиками для важливої інформації для українців: міграційних питань, реквізитів фондів для підтримки ЗСУ, важливих новин законодавства.

У будь-якому разі здебільшого юридичні компанії намагалися в соцмережах та на сайті вести ситуативну комунікацію, виходячи з найбільш актуального на момент публікації.

На завершення: кризи минають. Навіть Столітня війна колись закінчилася миром. І розв’язана росією війна обов’язково завершиться нашою Перемогою. Тоді на порядку денному у громадськості та ринку буде питання про те, як себе проявила конкретно ця компанія.

 

Сухина Ольга, PR-менеджерка,  спеціально для видання «Юридична газета»

Iншi Публікації

Arrow Arrow
22.11.2018
Україна на міжнародній судовій арені: підсумки та рекомендації майбутніх дій
Читати далi
17.01.2018
Тетяна Ігнатенко коментує останні висновки ЄСПЛ
Короткий експертний аналіз щодо дотримання прав людини у кримінальних провадженнях.
Читати далi
10.10.2017
Тетяна Ігнатенко коментує Проект Закону №159 щодо захисту прав людини
Експертний аналіз щодо нового Проекту Закону №159, внесеного у Парламент Петром Порошенко.
Читати далi