Надзвичайна ситуація в Україні та продовження карантину

25.03.20

На сьогоднішньому засіданні, 25 березня, Кабінет міністрів України прийняв рішення про запровадження в країні надзвичайної ситуації.

Зверніть увагу! НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ НЕ Є НАДЗВИЧАЙНИМ СТАНОМ.

До 25 березня режим надзвичайної ситуації вже діяв у областях, де зафіксували випадки інфікування коронавірусом: Київській, Житомирській, Чернівецькій, Дніпропетровській, Івано-Франківській, Донецькій, Тернопільській, Запорізькій і Черкаській областях та Києві.

Нових обмежень для громадян та бізнесу у зв’язку із запровадженням режиму надзвичайної ситуації НЕ ВВОДИТЬСЯ.

Продовжує діяти режим карантину, встановлений на підставі постанови КМУ №211 від 11.03.2020 року. Строк карантину був продовжений урядом до 24 квітня 2020 року.

Що таке надзвичайна ситуація та надзвичайний стан

Надзвичайна ситуація  – це спеціальний тимчасовий правовий режим, що виникає через порушення нормальних умови життя і діяльності людей через аварію, катастрофу, стихійне лихо або епідемію. Така ситуація потребує негайної реакції. Епідемія відноситься до надзвичайних ситуацій природного характеру. В умовах надзвичайної ситуації органи влади повинні оперативно інформувати населення по ситуацію, що склалася, та про ті заходи, які вживаються для зменшення її наслідків.

Надзвичайний стан – це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях на підставі Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» у разі виникненні надзвичайних ситуацій, зокрема, природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров’ю громадян.

Хто запроваджує

Надзвичайна ситуація техногенного та природного характеру запроваджується Кабінетом міністрів України на основі рішення комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Надзвичайна ситуація визначається в Кодексі цивільного захисту.

Натомість, надзвичайний стан запроваджується Указом Президента України, який затверджується Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України. Вводиться строком на 30 днів та може бути продовжений до 60 днів.

Що передбачає надзвичайна ситуація

Під час надзвичайної ситуації влада, а передусім – служби цивільного захисту працюватимуть посилено, у спеціальному режимі.

Надзвичайна ситуація НЕ передбачає втручання держави в управління приватними компаніями чи обмеження прав та свобод українців.

Проте режим надзвичайної ситуації встановлює певні обов’язки для громадян – наприклад, дотримання правил безпеки, прийнятих для цієї надзвичайної ситуації, дотримання режимів захисту від епідемії (карантину) тощо.

Відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин – адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Карантин встановлює та відміняє Кабінет міністрів України.

На території, на якій введено карантин, органи влади можуть запроваджувати, в тому числі, такі заходи:

  • залучати підприємства до заходів з локалізації та ліквідації епідемії чи спалаху інфекційної хвороби;
  • залучати транспортні засоби чи будь-яке майно цих підприємств, установ, організацій із повним відшкодуванням його вартості в майбутньому;
  • установлювати особливий режим в’їзду та виїзду на територію карантину, проводити огляд речей; встановлювати контрольно-пропускні пункти на в’їздах і виїздах;
  • запроваджувати більш жорсткі, ніж встановлені нормативно-правовими актами, вимоги щодо якості, умов виробництва, виготовлення та реалізації продуктів харчування, режиму обробки та якості питної води;
  • установлювати особливий порядок проведення дезінфекції;
  • облаштовувати спеціальні заклади охорони здоров’я, обсерватори, ізолятори тощо;
  • визначати інші обмежувальні заходи та ін.

За даними Міністерства охорони здоровя 25.03.2020 року рішенням Уряду карантинні заходи, введені 11.03.2020 (зі змінами від 16.03.2020), було посилено.

Додатково до раніше введених обмежень, заклади охорони здоров’я матимуть право здійснювати:

  • обов’язкове медичне обстеження осіб, які мають симптоми COVID-19 або перебували в контакті з особами, яким встановлено діагноз COVID-19, якщо ці особи відмовляються від обстеження в добровільному порядку;
  • обов’язкову госпіталізацію таких осіб;
  • призначати карантин особам, яким встановлено діагноз COVID-19 та які ухиляються від лікування в добровільному порядку.

До цього, діючим законодавством було передбачено примусову госпіталізацію за рішенням суду психічнохворих та хворих на туберкульоз.

МОЗ розробить порядок обов’язкової госпіталізації осіб, яким встановлено діагноз (або підозру) COVID-19 та які ухиляються від лікування, обстеження та перебування на карантині (самоізоляції) в добровільному порядку, а також обов’язкової самоізоляції осіб, яким встановлено діагноз (або підозру) COVID-19, та їх контактних осіб.

Які бувають надзвичайні ситуації

Залежно від поширення, економічних збитків, кількості людей, які загинули, розрізняють 4 рівні надзвичайних ситуацій – загальнодержавний, регіональний, місцевий та об’єктний.

Для чого

Надзвичайну ситуацію запровадили для того, щоб посилити координацію всіх служб, задіяних для протидії поширенню коронавірусу. Це також допоможе закріпити кроки, які будуть здійснюватися на регулярній основі, щоб протидіяти поширенню хвороби. Наприклад, це – посилення охорони громадського порядку, інформування громадян, дезінфекція об’єктів та територій, санітарно-гігієнічні протиепідемічні заходи. Це також допоможе більш чітко координувати дії центральної та міської влади.

Які заходи відповідальності можуть застосовуватися

 Адміністративна:

Ст. 188-16 КУпАП, невиконання законних вимог посадових осіб, щодо розроблення та реалізації заходів у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Нова стаття: ст. 44-3 «Порушення правил щодо карантину людей», згідно з якою порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними захворюваннями, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб – у розмірі від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Ст. 212-2 КУпАП, порушення законодавства про державну таємницю, а саме: засекречування інформації: про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися та загрожують безпеці громадян тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна:

ст. 325 Кримінального кодексу (підвищена кримінальна відповідальність): «Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років». Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

Iншi Публікації

Arrow Arrow
22.11.2018
Україна на міжнародній судовій арені: підсумки та рекомендації майбутніх дій
Читати далi
17.01.2018
Тетяна Ігнатенко коментує останні висновки ЄСПЛ
Короткий експертний аналіз щодо дотримання прав людини у кримінальних провадженнях.
Читати далi
10.10.2017
Тетяна Ігнатенко коментує Проект Закону №159 щодо захисту прав людини
Експертний аналіз щодо нового Проекту Закону №159, внесеного у Парламент Петром Порошенко.
Читати далi