Тариф на електроенергію для бізнесу: чого чекати підприємцям?

02.09.22

У пятницю 26 серпня, ціна на електроенергію в Європі перевищила 800 Євро за МВт-год, а у Франції сягнула 1000 Євро, тобто 1 Євро за кВт-год.[1] А чого чекати бізнесу в Україні?

Відповідь проста: підприємствам не варто чекати поблажок, а слід готуватись до значного зростання ціни на ринку електроенергії.

Щоб розібратися у причинах та передумовах зростання, перш за все, розглянемо механізм формування ціни електроенергії для споживачів.

Більшість підприємств купує електричну енергію у власних постачальників, тобто компаній, які закуповують її на ринку і перепродають споживачам.

Як правило, такі компанії формують ціну на електроенергію для своїх споживачів з чотирьох основних компонентів: (1) вартість електроенергії у виробників, сформована на ринку; (2) тариф НЕК «Укренерго» на передачу електроенергії», що на сьогодні встановлений НКРЕКП на рівні 345,64 грн/МВт-год, (3) тарифи операторів систем розподілу у кожному регіоні, а також (4) маржа самого постачальника.

За такого підходу вартість електроенергії для підприємства у Києві у серпні 2022 могла становити 3,64-3,80 грн/кВт-год без урахування ПДВ, з яких у кожній кіловат годині вартість електроенергії [на сегменті ринку «на добу наперед»] буде складати близько 2,84 грн, послуги НЕК «Укренерго» – 0, 345 грн., послуги АТ «Київські електромережі» – 0,438 грн, і, до 0,2 грн. – вартість послуг постачальника.

Як бачимо, закупівельна вартість електроенергії складає близько 75% ціни постачальника. Очевидно, що собівартість електроенергії буде збільшуватись на фоні світового зростання вартості енергоносіїв і курсу іноземної валюти, та необхідності фінансування ДП НАЕК «Енергоатом», що забезпечує низьку вартість електроенергії для населення.

Певним індикативом очікувань може бути протокол наради, що за інформацією СМІ[2] відбулася в Офісі Президента. На нараді, зокрема, обговорювалося встановлення верхньої граничної вартості (так званий Price Cap) електроенергії на ринку «на добу наперед» на рівні 5,00 грн. за кВт-год.  Звісно встановлення price cap не означає автоматичне зростання ціни, але відображає відповідну тенденцію. Тож бізнесу треба готуватись до того, що ближче до зимового періоду вартість електроенергії у рахунках може становити від 4,50 грн/кВт-год.

В свою чергу, це створює ризики для підприємств, в яких електроенергія становить значну частку собівартості виробництва. Виникає логічне запитання: як підготуватись та, за можливості, зменшити витрати, щоб утримати позиції у боротьбі з конкурентами?

Для цього слід розглядати як технічні, наприклад використання енергоефективних технологій, так і бізнес-інструменти: переговори з постачальником, енергосервіс і контракти на різницю.

Енергоефективність та енергосервіс у коротко та середньостроковій перспективі такий підхід може забезпечити найбільшу економію.

В економічній ситуації, що складається, швидко зростає окупність проєктів із запровадження енергоефективних заходів. Наприклад, заміна освітлення, оновлення обладнання з меншим енергоспоживанням, зміна графіку роботи підприємства (для максимального використання електроенергії в т.зв. «позапікові» години тощо).

При цьому, постачальники обладнання та спеціалізовані «енергосервісні» компанії пропонують умови для розподілу інвестицій та ризиків з клієнтом.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про енергоефективність», для здійснення енергоефективних заходів, спрямованих на скорочення споживання або витрат на оплату енергоресурсів юридична особа може укласти енергосервісний договір. Оплата енергосервісу за енергосервісним договором здійснюється за рахунок суми (або її частини) скорочення споживання та/або витрат на оплату енергоресурсів порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів.

Іншими словами, при реалізації енергосервісу, як правило, споживач не несе витрат безпосередньо на обладнання чи роботи постачальника, або оплачує лише частину їх вартості. Натомість після реалізації енергоефективних заходів постачальник послуг енергосервісу буде отримувати частку досягнутої економії протягом визначеного періоду часу, що може тривати декілька років.

Такий підхід є привабливим для виробничих підприємств, адже дозволяє скоротити енергоспоживання та зменшити собівартість продукції за відсутності додаткових інвестицій та з мінімальними ризиками пов’язаних з неефективністю обраних заходів.

Переговори з постачальником, або його заміна, можуть забезпечити вигідніші умови закупівлі електроенергії.

Для цього необхідно проаналізувати власний договір на постачання електроенергії, та оцінити ефективність постачальника. Ефективні постачальники можуть закуповувати електроенергію на сегментах ринку, де ціна нижче, наприклад за довгостроковими двосторонніми договорами. Такі компанії можуть запропонувати клієнту електроенергію з нижчою маржою за свої послуги, або навіть з дисконтом від ціни ринку «на добу наперед» до 10%.

Водночас, провідні постачальники прагнуть працювати з клієнтами, що забезпечують високі обсяги та прогнозований графік споживання.

Окрім того, у випадку необхідності заміни постачальника, задля уникнення юридичної відповідальності та санкцій робити це треба вкрай обдумано: у чіткій відповідності до укладеного договору, Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018  № 312.

Послуга із забезпечення стабільності ціни на електричну енергію – це новий механізм, що був запроваджений цього літа змінами до Закону України про електричну енергію. Завдяки ньому, споживач та виробник електроенергії з альтернативних джерел можуть на тривалий строк (від 1 року) домовитися про собівартість електричної енергії. За умовами такого договору сторони домовляються про індикативну вартість. Якщо ціна на ринку перевищує узгоджений показник – виробник повертає споживачу частину коштів, а якщо ціна на ринку падає – платить споживач.

Наприклад, якщо сторони домовилися про індикативну вартість електроенергії на рівні – 3 грн./кВт-год, а фактична ціна на ринку 2,30 – споживач заплатить виробнику ще 70 коп., а якщо навпаки – ціна виросте до 4,50 грн., то виробник компенсує споживачу 1,50 грн. за кожну кВт-год. Звісно, конкретні цінові показники, умови та обсяги зарахування електроенергії за цим механізмом – узгоджуються сторонами.

Такий підхід широко використовується у країнах ЄС та США, адже є взаємовигідним і для споживачів і для виробників електроенергії. Для виробників такий підхід дозволяє гарантувати збут електроенергії за визначеною ціно, що є передумовою для залучення інвестицій у нові проєкти. Натомість споживач отримує можливість довгострокового планування собівартості продукції та мінімізує ризики зростання цін. Окрім того, укладаючи такий договір на довгий строк, споживач, як правило, може домовитися з виробником про певний дисконт від ринкової ціни.

Втім реалізація такий проєктів потребує довгострокового планування і підходить для тих споживачів, які вже добре вміють управляти власним енергоспоживанням та вичерпали першочергові ресурси для його оптимізації, про які йшла мова вище.

[1] https://www.unian.ua/world/yes-skliche-naradu-cherez-skribok-cin-na-elektroenergiyu-u-franciji-vartist-elektriki-syagnula-1000-11955930.html

[2] https://hvylya.net/uk/news/258133-stoimost-elektroenergii-dlya-biznesa-izmenitsya-s-1-sentyabrya

Iншi Публікації

Arrow Arrow
22.11.2018
Україна на міжнародній судовій арені: підсумки та рекомендації майбутніх дій
Читати далi
17.01.2018
Тетяна Ігнатенко коментує останні висновки ЄСПЛ
Короткий експертний аналіз щодо дотримання прав людини у кримінальних провадженнях.
Читати далi
10.10.2017
Тетяна Ігнатенко коментує Проект Закону №159 щодо захисту прав людини
Експертний аналіз щодо нового Проекту Закону №159, внесеного у Парламент Петром Порошенко.
Читати далi