Інтерв’ю з Президенткою Асоціації правників України

28.03.23

Пані Анно, на початку березня Асоціація правників України разом з International Bar Association підписали меморандум із Міністерством оборони України, який передбачає створенням платформи для впровадження та поширення міжнародних стандартів і кращих світових практик у системі військового права. Розкажіть про цей проект, яка безпосередньо тут роль АПУ?

Давайте відразу роз’яснимо, щоб в подальшому було зрозуміло, про що йде мова, бо й досі серед журналістів, у суспільстві спостерігається плутанина. Військове право – це все, що стосується регулювання, життєдіяльності, устрою, комплектування Збройних Сил України та інших законних збройних формувань, їх взаємодія з органами влади, військового управління. Воєнне право – це право ведення війни. Отже, військовий злочин – це статутний, воєнний – порушення міжнародного гуманітарного та кримінального права. Різниця суттєва, і ми її визначили.

Що стосується співпраці с Міноборони, то, в першу чергу, робота направлена на систему військового права. Це правова допомога військовослужбовцям і членам їхніх сімей щодо порядку мобілізації, проходження служби, звільнення зі служби, підготовки документів для отримання соціальних пільг і гарантій та інших питань. Великий пласт роботи, який, скажу відверто, лише збільшується. Асоціація правників започаткувала цей напрям в рамках Гарячої лінії з надання безоплатної юридичної допомоги постраждалим від збройної агресії.

25 лютого 2022 року вона запрацювала і відразу викристалізувалися два важливі блоки. Перший – це правова допомога цивільним, другий – консультації військовослужбовців або потенційних військових, в тому числі іноземців, які мають намір вступити до Інтернаціонального легіону. Хоча війна триває з 2014 року, саме в лютому був оголошений воєнний стан по всій території України і загальна мобілізація. До лав ЗСУ, Сил Оборони приєдналися добровольці, цивільні, які, відповідно, в минулому житті не мали ані досвіду, ані уявлення про армійський устрій, спосіб життя, участь в бойових діях. Ми у цьому допомогли розібратися тисячам військовослужбовців, роз’яснювали на практиці про права та обов’язки. Ми публічно виходили з комунікацією через ЗМІ і підготували серію роз’яснювальних матеріалів. Покроково на прикладах, підкріплюючи нормативною базою, говорили про алгоритми дій: хто, де, коли і як може отримати повістку, яка існує відповідальність у разі відмови, яка категорія чоловіків і за яких обставин може виїжджати за кордон. І багато-багато іншого.

Сьогодні ці питання залишилися відкритими, але додалися інші. Про відпустки, ротації, поранення та необхідність лікування і реабілітації за кордоном, звільнення зі служби, соцвиплат. Окремо йдуть питання грошової винагороди військовим, які беруть безпосередню участь у бойових діях. Це все потребує документального підтвердження, і чимало виникає запитань.

У контексті мобілізації бачимо необхідність суттєвого реформування системи ТЦК СП. По-старому, це військкомати.

На сьогодні ми маємо суттєву базу знань, проаналізували позитивні і негативні аспекти законодавства, а отже, готові до якісної співпраці з нашим оборонним відомством. Ми маємо юристів, які зараз повертаються з фронту, в моїй компанії, зокрема, теж є такі, що мають досвід з проблематики і бажання змін.

Ми всі бачимо і відчуваємо, як ефективно працюють українські захисники і захисниці на фронті, які надскладні завдання та спецоперації проводять, в тому числі, в тилу ворога. Україна працює за стандартами НАТО, ми задіяні до найкращих програм навчання, передових технологій. Тому завдання юристів – зробити службу в армії комфортною з точку зору правового супроводження. В цьому аспекті ми повинні рухатися теж до найкращих міжнародних стандартів. Не військовий має щось документально доводити і на передовій думати ще й про це, а законодавство має бути чітке, без подвійного тлумачення, з нормами прямої дії. І ключове – щоб всі сторони дотримувались цих правил.

Але якщо вже дійшла справа до судів, то наша задача – належний захист у справах, пов’язаних з військовими та воєнними злочинами. Щодо останнього, то, так, це може розповсюджуватися і на українських військовослужбовців.

Ось про таку платформу взаємодії ми говоримо. І тут досвід наших партнерів з International Bar Association (ІВА), які теж є підписантами меморандуму, дуже важливий. Міністр Олексій Резніков, який, до речі, є членом АПУ, говорив про продовження роботи над законопроєктом про створення військової поліції та розвитку військової юстиції в Україні загалом. Ми цілком підтримуємо запровадження спеціалізації: має бути спецполіція, спецпрокурори, спецадвокати та спецсудді, які розглядатимуть військові справи. Бо матимуть знання, будуть обізнані на специфіці. І до цього ми повинні прийти якнайшвидше.

АПУ та IBA вже задіяли пул міжнародних та національних експертів, які надали свою оцінку законодавчій ініціативі щодо військової поліції.

 

Ви вже почали говорити про те, що вже більше року на базі АПУ працює гаряча лінія з надання безоплатної юридичної допомоги з питань, пов’язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом. З якими проблемами та питаннями сьогодні звертаються найчастіше?

– 2022-й рік ми провели, керуючись девізом легендарного Бенджаміна Ференца, останнього живого прокурора Нюрнберзького трибуналу:

«Замінити верховенство сили верховенством права». А ще його словами: Never give up! Частина юристів пішли у ЗСУ, у ТрО, а частина залишилась на юридичному фронті, який поєднав в собі і гуманітарний напрям роботи. Як і всі українці, кожен на своєму місці робили можливе і неможливе для протидії агресії, юристи АПУ теж працювали, незважаючи на блокаду та ракетні обстріли міст.

200 юристів було задіяно, наразі опрацьовано понад 5 тисяч звернень від громадян, розроблено 20 довідників-роз’яснень з питань права, що найчастіше ставились, та guidebook щодо правил міграції до 25 країн.

Якщо порівнювати з першими днями або місяцями роботи нашої Гарячої лінії і зараз, то питання трохи змінювалися. І таким чином, ми можемо прослідкувати еволюцію потреб українців під час війни. У лютому-березні топ-запитання – це перетин кордону та міграція, фіксація пошкодженого чи зруйнованого майна. Це надзвичайно важливо в двох аспектах: як фіксації воєнного злочину для подальшого притягнення до відповідальності винних, так і для майбутніх компенсацій.

Потім додавалися питання щодо отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, соцгарантій, трудових відносини під час війни. Далі – релокація бізнесу, питання оподаткування, пільг, відстрочок, бо Гаряча лінія –це і про допомогу бізнесу.

Так чи інакше, всі ці питання мають місце і зараз, особливо пов’язані з внутрішнім переміщенням, соціальним захистом, пошуком житла, відновленням документів, бо буває і так, що люди втрачають все.

Мобілізація та проходження служби, як я вже говорила, залишаються мега актуальними і тоді, і зараз.

Один із випадків, який запам’ятався, коли до нас звернулися молодий чоловік з дівчиною в березні, які потрапили під насильницьке переміщення в рф з тоді вже окупованої частини Харківської області. Вони були без документів. Ми консультувалися з МЗС, шукали вихід у нормативці, міжнародних документах. На той момент не було ще роз’яснень, як діяти українцям у таких спосіб. Але ми втратили з ними зв’язок, я не знаю, яка їх доля наразі.

А були й випадки, коли супроводжували цілі сім’ї на всіх етапах: від евакуації з зони бойових дій чи окупації до влаштування за кордоном. І зв’язок тримається й понині. Вони діляться своїм життям, успіхами, іноді – проблемами. Тобто, розумієте, мова йде вже не просто про юридичну допомогу, а про психологічну підтримку, про людяність, про тримання зв’язку з Україною. Бо, під час, у них тут вже нікого не залишилося.

Це важко, бо пропускаєш через себе всі ці історії, жахливі людські трагедії. І все триває понад рік. І я надзвичайно вдячна всім юристам-волонтерам АПУ, які не полишають цю важливу роботу. Гаряча лінія зараз має зручну для користувачів платформу https://hotline.uba.ua/,  яку ми розробили і запустили за допомогою ІВА. Я думаю, що після війни ми її залишимо і будемо продовжувати розвивати.

 

– АПУ від початку війни залучена до благодійної діяльності. Один з напрямків – допомога правникам-членам АПУ та їх сім’ям, які опинилися в тяжких обставинах через війну. Чи багато правників опинилися у такому скрутному становищі? Яку саме допомогу надаєте?

Мова йде про сотні юристів та їх сім’ї. Члени АПУ представлені по всіх регіонах України, тому коли почалася повномасштабна агресія, ми відразу підключилися до допомоги з релокацією до більш безпечних регіонів країни.

Для тих, хто вирішив виїхати з України, займалися пошуком житла за кордоном та візовою підтримкою. Наприклад, АПУ стала національним партнером Асоціації адвокатів Англії та Вельсу щодо забезпечення житлом українських юристів. Ми по суті стали майданчиком, де збиралася інформація про українських правників, які потрібували допомоги, та акумулювалися дані від закордонних колег, які готові були надавати цю допомогу. В тому числі з роботою і додатковими професійними можливостями за кордоном.

Крім того, АПУ та Благодійний фонд «Добрі серця для України» підписали Меморандум про співпрацю, щоб консолідувати зусилля у підтримці членів АПУ, які постраждали внаслідок повномасштабної збройної агресії рф.

Однією з перших по допомогу звернулася адвокатка Дар’я з Херсона. Вона у квітні – через місяць після окупації – вирішила з родиною виїхати з рідного міста. Ясна річ, що виїжджали з мінімально необхідними речами. Вже на цьому етапі ми підключилися з фондом і забезпечили необхідними речами. Зараз вона у Львові, працює, син пішов у 1 клас.

Ще допомогли юристу Геннадію, який у лютому пішов у ТрО. В жовтні на Луганщині отримав тяжке поранення. Ми з фондом профінансували частину лікування.

Ми разом допомагали з відновленням житла, одягом, роботою. Тобто цей напрям різноманітний.

Нещодавно у Нью-Йорку АПУ разом з “Медійною ініціативою за права людини” долучилися до New York State Bar Association та Cyrus R. Vance Center for International Justice в обговоренні щодо створення трибуналу за злочин агресії, документування та розслідування воєнних злочинів рф в Україні в національних та міжнародних інституціях. Тоді учасники почули з перших вуст про жахи перебування у росполоні двох українських жінок. Розкажіть про це, будь ласка? Як реагує міжнародна юридична спільнота на злочини рф?

– Це була поїздка до річниці повномасштабного вторгнення. І вийшов насичений на події та емоції тиждень. Я познайомилася з дівчатами, які пройшли російський полон і МІПЛ організував цю адвокаційну поїздку у США, а після Нью-Йорку вони ще поїхали до Вашингтону, щоб юристи, політики, дипломати наживо почули їх історії. АПУ було важливо організувати зустріч з юристами, бо саме вони є амбасадорами верховенства права. Вони далі адвокуватимуть та комунікуватимуть на найвищих політико-дипломатичних рівнях необхідність створення міжнародного Трибуналу щодо злочину агресії, допомагатимуть практично та технічно у розслідуванні міжнародних злочинів на території України.

Юристи мали унікальну можливість почути з перших вуст про жахи перебування у полоні рф. Дівчата різні за статусом. Людмила Гусейнова – цивільна, волонтерка з окупованого в 2014 році Новоазовська на Донеччині. Три роки незаконно утримувалася спочатку в сумнозвісній «Ізоляції» в Донецьку, потім в СІЗО міста. Анна Олсен – бойова медикиня, потрапила в полон у квітні 2022 року із ММК ім.Ілліча і була бранкою 200 днів.

Обидвох об’єднує спільна трагічна історія, нелюдське ставлення, тортури, імітації повішання, катування струмом, психологічне насильство. Вони – свідки, які, на щастя, не лише залишилися живими, а й мають силу, сміливість розказати світові про звірства росіян.

Ми щодня живемо у війні, ми щодня спілкуємося зі свідками, постраждалими і хоча до цих моторошних свідчень не можна звикнути, але ми в постійному контексті. Американські, європейські юристи, звичайно теж в темі і надають постійну підтримку Україні, але сприймати почуте напряму від Людмили та Анни їм було нелегко.

Якщо загалом коротко сказати про реакцію міжнародної юридичної спільноти на повномасштабне вторгнення, то це щодення робота і допомога. АПУ з лютого активізувала саме міжнародний напрям діяльності.

Ми маємо доступ до найкращих юристів – міжнародників та практиків в царині МГП та МКП, спеціалістів, які особисто брали участь у засудженні воєнних злочинців, створювали Трибунали або формували компенсаційні механізми. Їх допомога – безцінна.

АПУ з перших днів повномасштабного вторгнення ініціювала виключення російських і білоруських юрфірм із світових рейтингів. І колеги нас підтримали. Крім того, за нашою ініціативою сотні юркомпаній по всьому світові відмовились від російських клієнтів.

Такі потужні юридичні асоціації зі світовим ім’ям та столітньою історією, як New York Bar Association та American Bar Association, ухвалили резолюції на засудження російської збройної агресії та закликали якомога швидше створити Трибунал. Наші міжнародні колеги ініціюють та організовують десятки дискусій та практичних івентів щодо відбудови України. Ми дійсно маємо юридичну коаліцію задля відновлення справедливості.

 

У штаб-квартирі ООН також був проведений захід «Mission of Ukraine: human rights violations due to aggression against Ukraine”, присвячений обговоренню злочинів, які щодня рф вчиняє проти України. Там теж свідчили безпосередньо постраждалі українці?

-Так. Це вже більш глобальний рівень, де про свій досвід згадувала і Людмила. Важливим є привернення уваги до проблематики звільнення цивільних полонених і загалом до умов утримання в місцях несвободи, як в рф, так і на тимчасово окупованих територіях. Необхідним є створення реєстру цивільних бранців, бо точної кількості наразі не скаже ніхто: ані українська сторона, ані міжнародні організації, як Міжнародний Комітет Червоного Хреста, місія якого як раз і полягає в моніторингу стану полонених та умов утримання.

Я переконана, що такі розповіді українців – і військових і цивільних – в ООН вплинули на рішення Генасамблеї щодо ухвалення резолюції щодо миру. Ці історії постраждалих доповнили політико-дипломатичні зусилля.

В рамках Всесвітнього Економічного форуму у Давосі було презентовано бізнес-акселератор Impact Business для українського підприємництва. Що це за проєкт? Хто може бути учасниками?

– Це, як на мене, унікальний проєкт, частиною якого стала LCF Law Group. Impact Business – бізнес-акселератор для українського підприємництва. Або, якщо простіше, програма прискорення для активного бізнесу в Україні за допомоги топових міжнародних експертів та менторів. Для підприємців, які хочуть і можуть зробити свій внесок у післявоєнне відновлення України та створити позитивний і тривалий соціальний вплив.

Цей проєкт допоможе не просто вижити українському бізнесу під час війни, але й розширити свої можливості, не чекаючи на її закінчення. Сучасні тенденції – побудова бізнес-екосистем, коли ключовими успіху є не лише клієнти, а й залучення малого та середнього підприємництва. Тобто великі корпорації у свої проєкти активно інтегрують такі компанії, що дає їм змогу динамічно розвиватися, і в результаті це має вплив в цілому на зростання економіки. Програма саме про можливості колаборації.

Прийом заявок вже закрито. Але у програмі мали можливість взяти участь 25 компаній енергетичного, аграрного, будівельного, логістичного, фармацевтичного секторів, а також IT, кібербезпеки, інфраструктури, для яких технології та соціальний вплив є частиною стратегічного розвитку.

Наразі триває розгляд заявок і співбесіди з кандидатами, які пройшли відбір.

А з 17 квітня вже старт програми. Учасники отримають цілий пакет переваг і можливостей. По-перше, це і безкоштовний доступ до світових технологічних ресурсів, і консультації сотні експертів та тренерів із провідних міжнародних компаній та успішних стартапів, і знайомство з топовими інвесторами. А по-друге, у грудні 2023 року відбудеться презентації проєктів перед інвесторами.


– Як війна вплинула на роботу компанії LCF Law Group, співзасновницею та партнером якої Ви є? Яких справ додалося?

– Війна впливає на всіх. Ми всі когось або щось втратили. І з цим ще попереду важка і довга робота. Але головне, що Україна вистояла і бореться далі. А разом з нею стоїмо і ми, люди: ми як юристи, і ми як компанія, яка весь цей час продовжувала платити податки, зберегла робочі місця, генерувала ідеї, які врешті допомогли вижити бізнесу, нашим клієнтам, і працювати на підтримку громадян і країни в цілому.

Ми з квітня, після деокупації Київської області, повернулися в повному обсязі до offline роботи. І це цінують наші клієнти.

Наша команда, як і всі, пережила бойові дії, ракетні обстріли, блекаути, і це лише зміцнило нас. І, користуючись нагодою, я хочу публічно всім і кожному подякувати за стійкість, оптимізм, за кожну думку, кожну пораду, кожен опрацьований документ, кожен розроблений меморандум, кожен завершений кейс та кожне судове засідання. Я поважаю позицію і ціную внесок кожного!

А щодо справ, то додалося кейсів з банкрутства, кримінальних, судових спорів. Будь-яка криза, а тим більше повномасштабна війна, провокує фінансову нестабільність. І, як наслідок, збільшення кількості спорів.

Ви є меценатом талановитих представників сучасного українського мистецтва, започаткували проект LCF_Art. Чи підтримуєте талановитих українських митців сьогодні, під час війни?

Я продовжую підтримувати українських дизайнерів. Кожен  міжнародний захід або зустріч не проходить без промоції українського одягу. Це унікальне поєднання сучасного і традиційного, суміш стилів різних регіонів і модернові тенденції. Українське – це вже впізнаваний бренд. І не лише вишиванка, а й casual, ділове вбрання, black tie.

У жовтні минулого року АПУ спільно з IBA та Посольством України в США проводили в Маямі бізнес-сніданок «ReOpen Ukraine». Це був великий міжнародний захід в рамках IBA Annual Conference. Ми робили велику благодійну виставку сучасних митців – Романа Жука та Оксани Мась. Це ще одна промоція України, українського мистецтва, сучасний погляд на світосприйняття. Дуже зайшла ця виставка.

 

Анна Огренчук, керуюча партнерка LCF, президентка Асоціації правників України, для видання «Femida.ua»

 

Iншi Публікації

Arrow Arrow
22.11.2018
Україна на міжнародній судовій арені: підсумки та рекомендації майбутніх дій
Читати далi
17.01.2018
Тетяна Ігнатенко коментує останні висновки ЄСПЛ
Короткий експертний аналіз щодо дотримання прав людини у кримінальних провадженнях.
Читати далi
10.10.2017
Тетяна Ігнатенко коментує Проект Закону №159 щодо захисту прав людини
Експертний аналіз щодо нового Проекту Закону №159, внесеного у Парламент Петром Порошенко.
Читати далi