Сила переконання або енергетична галузь України в 2021р.

08.12.21

Які ключові тенденції визначають розвиток енергетичної галузі в Україні у 2021 році?

Загалом, у 2021 році на енергетичних ринках йшло змагання гравців між собою, зі споживачами та державою, яка має свій політичний інтерес.

Наприклад, трейдери вплинули на сегмент ринку «на добу наперед» непокритими пропозиціями продажу (т.зв. «торгівля повітрям»), що спричинило значне падіння цін. У відповідь на це оператори електростанцій (зокрема, ТЕС) знизили продажі в цьому сегменті, перейшовши на балансуючий ринок, де електроенергія дорожча, або двосторонні угоди, укладені з афілійованими особами.

Тобто, ринки були нестабільними, сповненими маніпуляцій. А в результаті напередодні зимового періоду галузь стоїть на порозі енергетичної кризи з високими цінами на електроенергію та газ – і рекордно низькими запасами палива.

З іншого боку, галузь відновлюваної енергетики поступово виходить з кризи. Уряд зробив суттєві кроки до погашення заборгованості перед виробниками, яким встановлено «зелений» тариф. Водночас, індустрії вдається захистити себе від ініціатив, що порушують державні гарантії та негативно впливають на бізнес.

На цьому тлі, ми знову починаємо спостерігати інтерес інвесторів до галузі. Починаються переговори про поглинання існуючих та девелопмент нових проєктів.

В яких юридичних послугах, окрім власне галузевої експертизи, зацікавлені компанії енергетичного сектору?

На початку року, наша команда, здебільшого працювала над запуском в експлуатацію проєктів ВДЕ, які розпочалися у 2019-2020 роках. У даному контексті найбільшим попитом користувались послуги у галузях будівництва, нерухомості та державного регулювання у сфері енергетики.

Також, ми активно працюємо над проєктами захисту інтересів бізнесу від ризиків, що виникають у зв’язку з діями державних органів. Цей напрямок включає оскарження незаконних регуляторних актів, взаємодію з АМКУ, НКРЕКП і, звісно, потенційні міжнародні інвестиційні арбітражі.

Окрім того, поновлення активності інвесторів формує попит на супровід M&A транзакцій і due diligence.

Чи є прогрес у врегулюванні проблемних питань інвесторів в сферу відновлюваної енергетики?

Так, є. В цілому ми бачимо, уряд здійснює кроки в напрямку стабілізації галузі.

Зокрема, це стосується виконання зобов’язань щодо погашення заборгованості за «зеленим» тарифом, взятих Урядом відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння, що був підписаний з провідними асоціаціями інвесторів 10 червня 2020 року.

За останні місяці Уряд досяг значних успіхів у цьому питанні – Кабмін та НКРЕКП погодили надання державних гарантій для розміщення «зелених» облігацій НЕК «Укренерго» з метою заборгованості перед Гарантованим покупцем.

Також інвесторам вдалося переконати депутатів відмовитися від ініціативи запровадження додаткового акцизного податку на відновлювану енергетику, що міг призвести до зменшення доходів за проєктами на 3,2%.

Водночас, відкритими залишаються питання щодо формули відшкодування небалансів Гарантованого покупця, що, на думку виробників електроенергії, покладає на них надмірну відповідальність за торговельні ризики державного підприємства на ринку електричної енергії.

Які тенденції з залученням нових інвестицій? В чому зараз більш зацікавлені нові інвестори: розвивати проект «з нуля» чи придбати бізнес на більш пізніх стадіях готовності?

Протягом останнього року ми спостерігали залучення декількох високовартісних інвестицій. Найяскравішими і відомими є, мабуть, придбання катарською державною корпорацією Nebras Power контрольного пакету у проєктах національного девелопера UDP Renewables і купівля Total Eren українського «сонячного» портфеля.

Це демонструє тенденцію ринку – придбання діючих проектів. Основа причина цього проста – й досі залишаються незрозумілими умови для нового розвитку проектів відновлюваної енергетики.

Інший аспект – придбання в основному здійснюються великими міжнародними інвесторами, які мають значні фінансові ресурси і можуть вистояти в умовах нестабільності. Такі гравці готові придбати проєкти, якщо місцевий інвестор бажає вийти з бізнесу, за порівняно низькою ціною.

Водночас, на фоні стабілізації галузі та зростання цін на ринку електричної енергії починається активність щодо девелопменту нових проєктів. Нам відомо про значний рух у напрямку нових вітроенергетичних проєктів, поступово проявляється інтерес до інноваційних проєктів у сфері energy storage, водневої енергетики та біометану.

При цьому інвестори розглядають для своїх проєктів нові інструменти, які до цього не були поширеними в Україні: корпоративні PPA, контракти на різницю тощо. Додатковою перевагою вважається життєздатність проєкту в умовах відсутності державної підтримки. У такому випадку вони мають значно більше шансів на залучення інвестицій.

В якій системі координат, за вашим прогнозом, розвиватимуться відносини учасників енергетичного ринку (не лише «альтернативщиків») та держави? До чого слід готуватися бізнесу: до судів чи переговорів? Наскільки затребувані послуги GR (в тому числі ті, що надаються юрфірмами)?

В реаліях України особисто вірю в підхід ‘si vis pacem, para bellum’ – «хочеш миру – готуйся до війни».

У деяких ситуаціях бізнесу слід показати «ікла», щоб продемонструвати рішучість у захисті своїх інтересів, для подальшої ефективної комунікації та співпраці.

За 2021 рік можна виділити декілька яскравих прикладів цьому. Наприклад, правка про запровадження акцизного податку для виробників ВДЕ була виключена з законопроєкту №5600 з огляду на те, що потенційні втрати від арбітражів перевищували заплановані надходження до бюджету. Приблизно така логіка, підкріплена декількома арбітражними ‘trigger letter’, супроводжувала діалог про погашення заборгованості Гарантованого покупця.

З іншого боку, якісний GR та співпраця з державними органами часто дозволяють досягти результату швидше, ніж суди та арбітражі. Особливо коли бізнес готовий поділитися з державними органами найціннішим – спеціалізованою галузевою експертизою та інформацією, яких часто бракує для прийняття зваженого рішення.

Цікавим прикладом у цьому аспекті є питання державної допомоги на ринку електроенергії.

Починаючи з 2022 року, Україна зобов’язується застосовувати нормативні акти ЄС, які забороняють державну допомогу, тобто підтримку суб’єктів господарювання, що впливає на конкуренцію.

У зв’язку з цим Міністерство енергетики, НКРЕКП та АМКУ повинні співпрацювати, щоб кваліфікувати «зелений» тариф або альтернативні схеми підтримки, такі як “feed-in” premium, у парадигмі регулювання державної допомоги. Для цього слід врахувати acquis ЄС та практику Суду Європейського Союзу з цього питання. З цією метою провідні асоціації виробників ВДЕ залучили докторку Лі Хенчер із Флорентійської школи регулювання, разом з якою наша команда підготувала amicus curiae. У ньому ми пояснили, як правила ЄС щодо державної допомоги та практика Суду Європейського Союзу можуть бути застосовані до українського ринку електроенергії.

У таких ситуаціях роль юридичного радника полягає у розробці стратегії, яка б ефективно поєднала суто юридичний, GR та комунікаційний компоненти. Тому успішна GR-команда повинна продемонструвати відмінне розуміння ринку і того, як на нього можуть вплинути ті чи інші регуляторні рішення. Крім того, важливе значення має розуміння інтересів та повноважень різних гравців і регуляторів ринків.

Як ви оцінюєте перспективи законодавчих змін? Назвіть топ-3 очікуваних змін.

В першу чергу, я виділю законопроєкти, спрямовані на пожвавлення інвестицій та запровадження нових можливостей для них, зокрема у галузі систем накопичення електроенергії (energy storage) та запровадження нового конкурентного механізму підтримки проєктів альтернативної енергетики – “feed-in” premium (FiP) для існуючих проектів. Після їх прийняття ми зможемо побачити активний розвиток нових проєктів та залучення додаткових інвестицій у галузі.

По-друге, я виділю законопроєкти, пов’язані з імплементацією регулювання, що сприяє прозорості на оптових енергетичних ринках (так званий REMIT). У ВРУ зареєстрована низка законопроєктів з цього питання. Вони містять перелік типових порушень (наприклад, інсайдерська торгівля; дії, спрямовані на вплив на ціноутворення ринку тощо), а також визначають повноваження Регулятора щодо розслідування та санкції за такі порушення. Запровадження такого законодавства може підвищити «ціну» зловживань учасників енергетичних ринків та зменшити їх кількість.

Насамкінець, можна згадати про більш віддалену перспективу – запровадження умов для реалізації проєктів офшорної енергетики та водневих проєктів. Нам відомо про активну діяльність Міненерго та міжнародних експертних груп у цьому напрямку. Тому ми очікуємо, що їх напрацювання матеріалізуються у конкретних законодавчих ініціативах вже наступного року.

 

Іван Бондарчук, радник, керівник практики енергетики та природних ресурсів.

Iншi Публікації

Arrow Arrow
22.11.2018
Україна на міжнародній судовій арені: підсумки та рекомендації майбутніх дій
Читати далi
17.01.2018
Тетяна Ігнатенко коментує останні висновки ЄСПЛ
Короткий експертний аналіз щодо дотримання прав людини у кримінальних провадженнях.
Читати далi
10.10.2017
Тетяна Ігнатенко коментує Проект Закону №159 щодо захисту прав людини
Експертний аналіз щодо нового Проекту Закону №159, внесеного у Парламент Петром Порошенко.
Читати далi