Спеціальний міжнародний трибунал для російського політичного керівництва

28.10.22

У зв’язку зі збройною агресією росії проти України, постала необхідність у створенні Спеціального міжнародного трибуналу, який забезпечить притягнення до відповідальності російських високопосадовців за планування, розв’язання та ведення агресивної війни проти України та її народу (злочин агресії).

Вперше злочин агресії було розглянуто в міжнародному суді внаслідок Другої світової війни – Міжнародний військовий трибунал у Нюрнберзі. Звинувачення висувалось 24 німецьким політичним, військовим і економічним лідерам у попередньому плануванні та веденні агресивної війни.

Перші кроки до створення міжнародного трибуналу зроблені і Україною. 22 вересня 2022 року Указом Президента України № 661/2022 створено робочу групу з опрацювання питання створення Спеціального міжнародного трибуналу. Ціллю створення такої робочої групи є забезпечення належного міжнародного розслідування і притягнення до відповідальності за вчинення злочину агресії проти України.

3 жовтня 2022 року було зареєстровано проект постанови Верховної Ради № 8094, про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, парламентів та урядів її держав-членів, Європейського Союзу, Ради Європи стосовно створення Спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Передумовою прийняття такого рішення стали події, розпочаті 24 лютого 2022 року: керівництво російської федерації оголосило про початок так званої «спеціальної воєнної операції» з метою нібито «демілітаризації та денацифікації України». Після цього уже за декілька хвилин почалися ракетні удари по всій території України, а російські збройні формування вторглися на територію України. Таким чином, російська федерація розпочала нову фазу неспровокованої і неоголошеної війни з Україною.

В результаті збройної агресії російської федерації проти України збройними формуваннями російської федерації були вчинені й інші злочини, які зокрема включають:

– масові воєнні злочини на території України (в містах Буча, Ірпінь, Маріуполь, Бородянка, Гостомель, Ізюм та багатьох інших населених пунктах України) з метою знищення Українського народу. Російські військові вбивали цілі родини, включно з дітьми, викрадали людей, катували, ґвалтували, знущалися над тілами вбитих і закатованих;

– задокументовані випадки сексуального насильства проти жінок, чоловіків і дітей;

– знищення українських музеїв, історичних пам’яток, культових споруд, книг українською мовою, заборону використання української мови та запровадження освіти російською мовою з російським ідеологічним спрямуванням на підконтрольних окупантам територіях.

Отже, Спеціальний міжнародний трибунал щодо злочину агресії стане важливою складовою інституційної бази, що забезпечуватиме правосуддя в Україні. Більше того, існування Спеціального трибуналу полягає в тому, щоб заповнити наявну прогалину в застосування міжнародного кримінального права в ситуації з Україною, що виникла внаслідок обмеженої юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо злочину агресії. В той же час юрисдикція Міжнародного кримінального суду щодо воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду в Україні не обмежуватиметься.

Відкритим залишається питання, чи встановлюватиме часову юрисдикцію Спеціальний міжнародний трибунал з лютого 2014 року чи з лютого 2022 року, яке є більш політичним. В той же час швидка реакція міжнародної спільноти щодо подій 24 лютого 2022 року є безпрецедентною, а саме йдеться про Резолюцію ES-11/1 Генеральної Асамблеї ООН від 2 березня 2022р.

Вказаною Резолюцією Генеральна Асамблея ООН засуджує заяву російської федерації від 24 лютого 2022 року про проведення «спеціальної воєнної операції» на території України. В Резолюції також вказано, що воєнна операція рф на суверенній території України має такі масштаби, які міжнародна спільнота не бачила в Європі протягом десятиліть.

Відносно організаційних питань Спеціального міжнародного трибуналу – Гаага розглядається як місцезнаходження трибуналу, оскільки це забезпечить взаємодію з іншими міжнародними судами, зокрема міжнародним кримінальним судом, трибуналами, Об’єднаною слідчою групою. Парламент Нідерландів вже підтримав таку пропозицію.

Міжнародні суди та трибунали зазвичай складаються з трьох органів: Палат, Прокурора та Секретаріату. Вибір суддів, прокурора та секретаря трибуналу може здійснюватися за призначенням Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй.

Робочими мовами створеного Спеціального трибуналу мають бути:

– англійська, французька, оскільки є визнаними мовами міжнародних судів;

– українська, оскільки злочин агресії вчинено відносно України;

– російська, оскільки відповідно до статті 14 Міжнародного пакту про громадські і політичні права, кожен має право при розгляді пред’явленого йому кримінального обвинувачення бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу пред’явленого йому обвинувачення.

Підсумовуючи, варто зазначити, що напрямок, обраний Україною щодо створення Спеціального міжнародного трибуналу, дасть можливість притягнути до відповідальності вище військове, політичне керівництво російської федерації за злочин агресії, вчинений проти України, та сприятиме відновленню міжнародного правопорядку.

Відкритим залишається питання відшкодування збитків, спричинених російською агресією, нашій державі, українським громадянам та бізнесу.

Максим Шевердін, партнер Юридичної групи LCF, керівник практики кримінального права, спеціально для  ІА «‎УНІАН»

Iншi Публікації

Arrow Arrow
22.11.2018
Україна на міжнародній судовій арені: підсумки та рекомендації майбутніх дій
Читати далi
17.01.2018
Тетяна Ігнатенко коментує останні висновки ЄСПЛ
Короткий експертний аналіз щодо дотримання прав людини у кримінальних провадженнях.
Читати далi
10.10.2017
Тетяна Ігнатенко коментує Проект Закону №159 щодо захисту прав людини
Експертний аналіз щодо нового Проекту Закону №159, внесеного у Парламент Петром Порошенко.
Читати далi