Де вигідніше запускати стартап та платити податки. Чи Україна втримає інноваційний бізнес?

На що звернути увагу при виході стартапу в легальну площину?

Особливу увагу засновникам варто звернути на поділ між ними обов’язків по управлінню та власному вкладу у розвиток компанії, на питання, пов’язані із вирішенням конфліктних ситуацій та захисту своїх майнових інтересів, на реєстрацію прав інтелектуальної власності на продукт. Також вкрай важливим питанням є можливість залучення інвесторів до стартапу. Однак, якщо в країні високі податки або відсутня правова можливість захистити свої права, коло потенційних інвесторів буде не надто значним. Це викликає необхідність пошуку «респектабельної» юрисдикції, яка має чіткі і справедливі правила гри.

І, звичайно, слід враховувати питання оподаткування, оскільки бажання віддавати державі частину своїх чесно зароблених коштів рідко є яскраво вираженим.

Що пропонують «респектабельні» юрисдикції?

В країнах, які визнаються інвестиційно привабливими, правова система досить розвинена, що забезпечує захист прав та інтересів як інвесторів, так і засновників компанії. Тому при виборі юрисдикції між «респектабельних» найчастіше звертають увагу на вартість створення компанії та її обслуговування, а також на податкове навантаження.

Досить поширеним вибором є штат Делавер в США, де реєстрація компанії обійдеться в суму до $500, однак податки є досить високими (в порівнянні з Україною). До обов’язкового щорічного платежу (franchise tax), розмір якого починається від $175 слід буде доплатити 21% податку на прибуток у федеральний бюджет та 8,7% — в казну штату. Останній може не застосовуватись при виконанні певних умов (наприклад, відсутність діяльності в штаті, кваліфікація як S-corporation, холдингова діяльність).

Ізраїль пропонує сплачувати податок на прибуток за ставкою 23%. Крім того, засновникам необхідно буде витратити близько $1 300 на реєстрацію, та щомісяця сплачувати від $320 трастовій компанії, яка буде представником перед податковими органами.

Цікавою юрисдикцією є Естонія, де річне обслуговування обійдеться лише в $100−$500. При цьому, в Естонії запроваджено податок на виведений капітал за ставками 14% та 20%, що дозволить реінвестувати прибуток у розвиток компанії без сплати податків. Крім того, в країні досить розвинені електронні сервіси, що значно спростить управління діяльністю з-за кордону.

Також слід не забувати, що в разі зростання річних доходів іноземних компаній до 2 мільйонів євро, українські фаундери можуть бути зобов’язані сплачувати податки з прибутків своїх іноземних компаній в Україні. Тому, надважливо ґрунтовно підійти до структурування бізнесу з використанням іноземних юрисдикцій.

Можливо краще залишитись в Україні?

Інвестиційний клімат в Україні не можна назвати найкращим, що пов’язано із недосконалістю законодавства, правозастосування та непередбачуваністю адміністративних процедур.

До наведеного додається податкове навантаження, яке крім 18% податку на прибуток включає високе навантаження на фонд оплати праці (18% податку на доходи фізичних осіб, 1,5% військового збору та 22% єдиного соціального внеску).

Компанії, шукаючи вихід із ситуації, починають використовувати спрощену систему оподаткування, а співробітників реєструють підприємцями, що тягне за собою ризики перекваліфікації відносин із такими підприємцями у трудові, з подальшим донарахуванням податку на доходи, військового збору та ЄСВ за всі попередні періоди.

Держава, вбачаючи потенціал зростання IT-сектору, та проблематику його функціонування, зробила спробу адаптувати законодавство до вимог ринку, ініціювавши запровадження нового правового режиму Дія City, під який готуються спеціальні умови оподаткування. Компанії-резиденти, в залежності від своєї економічної моделі, зможуть обирати між податком на прибуток за ставкою 18% та 9% податку на виведений капітал.

Крім того, законопроект 5376, що зараз чекає на підпис президента, пропонує сплачувати з заробітних плат співробітників резидентів Дія Сіty лише 5% ПДФО, 1,5% військового збору та мінімальний платіж з ЄСВ (з грудня 2021 року він становитиме 1430 гривень). Фактично, держава дає можливість перевести працівників-ФОПів у штат без суттєвого підвищення податкового навантаження.

Особливої уваги заслуговує звільнення від оподаткування отриманих фізичними особами дивідендів, виплачених резидентами Дія City, які обрали сплату податку на виведений капітал. Однак таке звільнення застосовуватиметься, якщо дивіденди не виплачувались 2 роки поспіль.

В частині змін до оподаткування найбільше побоювання викликає можлива зміна відповідних умов. Хоча задекларовано гарантії незмінюваності правил протягом 25 років, враховуючи нещодавнє змін правил гри в «зеленій» енергетиці, розраховувати на дотримання таких гарантій впродовж такого значного періоду часу може виявитись занадто оптимістичним.

Можемо констатувати позитивні тенденції та намагання держави створити належні умови для розвитку стартапів в Україні. Водночас, відповідний шлях досить довгий та потребує значної кількості реформ в багатьох сферах, тому питання, чи зможе Україна пройти цей шлях, та наскільки швидко — відкриті. Затягувати, тим не менше, не можна: глобалізаційні процеси та спрощення комунікації з іншими країнами неодмінно стануть каталізаторами для обрання інших країн в цілях більш безпечного та комфортного ведення бізнесу.

Андрій Реун, партнер, керівник практики податкового права для видання “Новое время“