Зміни в процедуру оскарження податкових повідом­лень-­рішень

19.08.20

Нещодавно був офіційно оприлюднений та набув чинності Закон № 466-IX, який стосується вдосконалення адміністрування податків та покликаний усунути низку неузгодженостей у цій галузі. Якими ж будуть податкові перевірки «по-новому» — відповідь на це запитання для підприємців та інвесторів в українську економіку стає чи не найактуальнішим. Тож протягом місця правники мали змогу проаналізувати нове законодавство, оцінити, на що очікувати бізнесу найближчим часом, та надати свої рекомендації.

Ігор Бєліцький, юрист Юридичної групи LCF, коментує для видання «Український юрист»:

Закон № 466­IX вніс важливу зміну в процедуру оскарження податкових повідом­лень-­рішень (ППР), а саме — дозволив платникам податків у разі пропущення десятиденного строку на оскарження ППР в адміністративному порядку протягом шести місяців подавати клопотання про поновлення відповідного строку. Водночас у такому клопотанні платник податків повинен вказати причини пропуску, поважність яких оцінюватиме контролюючий орган, що встановлює досить широку дискрецію в повноваженнях та можливість зловживання з відмовами у поновленні строків. Особливо важливим є те, що у разі подання скарги з пропуском десятиденного строку незалежно від наявності клопотання про поновлення строку та визнання причин пропуску поважними, грошові зобов’язання не вважатимуться неузгодженими.

Законом № 466­IX також надано можливість оскарження в адміністративному порядку ППР щодо нерезидентів, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва. Спірною з точки зору ефективності є необхідність оскарження таких ППР до контролюючого органу, який їх прийняв, а лише за результатами розгляду первинної скарги можливо поскаржитись до контролюючого органу вищого рівня.

Сама форма ППР з 1 січня 2021 року також зазнає змін, зокрема в ній буде передбачено мотивувальну частину. Відповідна новела дасть змогу більш чітко визначати підстави та зміст донарахованих грошових зобов’язань. Водночас мотивувальна частина з’явиться лише у ППР, прийнятих за результатами документальних перевірок, тоді як у разі проведення камеральних чи фактичних перевірок платнику податків необхідно буде, як і тепер, досліджувати акт перевірки.

Із самого початку 2021 року також має запрацювати реєстр виданих ППР. Відкритим залишається питання правового статусу записів про наявність та статус ППР у відповідному реєстрі, а також їх вплив на наповнення контролюючими органами інших своїх інформаційних систем, які використовуються як підстави для нових донарахувань.

Отже, чи не буде у платника податків виникати необхідність у новому судовому спорі щодо оскарження бездіяльності конт­ролюючого органу щодо невнесення інформації до відповідного реєстру за результатами оскарження самих ППР?

Порядок повернення надміру сплачених податкових зобов’язань не отримав суттєвих змін. Законодавець прямо передбачив можливість платника повернути помилково сплачену пеню, обмежив суму повернення ПДВ, сплаченого при митному оформленні товарів, а також встановив чіткі строки для надіслання контролюючим органом повідомлення органам казначейства про проведення перерахунку загального річного оподатковуваного доходу фізосіб.