Відновлення та розвиток відновлюваної енергетики після війни. Дискусія

Відновлювана енергетика України втратила значний обсяг потужностей внаслідок війни з росією.

Втім, розвиток галузі у 2015-2019 роках довів, що вона може бути інвестиційним магнітом, а сучасні вимоги щодо кліматичної політики ЄС та глобальні тренди у сфері сталого розвитку лише підтверджують це. Тож розвиток відновлюваної енергетики повинен стати однією з основ відновлення української економіки та забезпечення енергетичної безпеки держави. З цією метою вже зараз потрібно почати обговорення можливостей і бар’єрів розвитку галузі та визначити план дій під час та після закінчення війни

15 листопада відбулася дискусія «Відновлення та розвиток відновлюваної енергетики після війни». В ній взяли учать представники Міненерго, профільних громадських організацій, а також гравці ринку.

На порядку денному були такі теми:

• Збитки та втрати галузі ВДЕ від війни;
• Плани, ризики та бар’єри розвитку ВДЕ після війни;
• Коротко-, середньо- та довгострокові заходи, спрямовані на впровадження ВДЕ проєктів після війни.

За словами Владислава Максакова, державного експерта експертної групи розвитку відновлюваної електроенергетики Директорату електроенергетичного комплексу та розвитку ринку електричної енергії Міненерго, об’єкти відновлюваної енергетики на окупованих територіях практично припинили свою діяльність через пошкодження трансформаторних підстанцій та електромереж, обстріли персоналу та перекриття доступу на об’єкти. Фіксується розкрадання окупантами обладнання із захоплених об’єктів ВДЕ. Значна кількість об’єктів ВДЕ була зруйнована внаслідок обстрілів російських військ. Обсяги виробництва електроенергії з ВДЕ впали майже вдвічі.

«Подальший розвиток відновлюваної енергетики в Україні після перемоги планується на конкурентних та ринкових засадах за рахунок створення державою умов для залучення приватних інвестицій. Міненерго вже розроблено ряд законопроєктів, які передбачають реалізацію ринкових механізмів підтримки ВДЕ, зокрема корпоративних договорів (Corporate PPA), аукціонів, гарантій походження, механізму net billing. Очікуємо найближчим часом на їх схвалення КМУ та реєстрацію у Верховній Раді», – сказав Владислав Максаков.

Роль та перспективи відновлюваної енергетики в Україні  в енергетичній безпеці та економічному розвитку країни сьогодні складно переоцінити.

 Олександр Козакевич, голова Української асоціації відновлюваної енергетики, зазначив: «Відновлювана енергетика стала значно більшим, ніж просто засобом збереження довкілля, запобігання кліматичним змінам чи модною забавкою. Тепер це – питання виживання, енергонезалежності, відмови від вуглеводнів, які стали інструментом шантажу для диктатур в сучасному світі. Питання відновлення станцій ВДЕ на деокупованих територіях вкрай нагальне. І тут Україна потребує фінансової підтримки іноземних партнерів. Подальша розбудова сектору української відновлюваної енергетики має стати одним з пріоритетів після закінчення війни. Проте, слід врахувати, що розвивати її як раніше – без паралельного будівництва систем накопичення енергії та балансування енергосистеми – неможливо».

До діалогу про збитки долучився Ігор Ретівов, старший менеджер з регуляторної діяльності ДТЕК ВДЕ. «У нас має бути єдина державна стратегія чи інший документ. Але він має бути єдиний для всіх органів і установ, його мають всі прийняти та виконувати. Від держустанов до самих енергетичних підприємств», – підкреслив Ігор Ретівов.

«Заглядаючи у довгу перспективу розвитку ВДЕ, ми бачимо можливості для експорту електроенергії з ВДЕ до Євросоюзу, – говорить Кирило Костиря, директор юридичного напряму UDP Renewables. – Наша “зелена” електроенергія зможе допомогти декарбонізувати ЄС та зменшити залежність від енергоресурів держави-агресора. Але для цього інвесторам зараз не вистачає можливості укладати довгострокові контракти на експорт та доступ до інтерконекторів (строком на 10-15 років), так і відсутність гарантій походження і наявність обов’язкового ПСО для експортерів.”

«Нам не просто треба відновити українську енергосистему минулого. Ми хочемо, як нам радять у Євросоюзі, зробити її кращу, ніж раніше, маючи на увазі дві головні цілі: енергетичну незалежність України та декарбонізацію, – зазначив Андрій Конеченков, голова правління Української вітроенергетичної асоціації. – А  для цього треба проаналізувати всю енергетичну систему України, основою якої стане впровадження енергогенеруючих технологій за рахунок ВДЕ.

Юлія Усенко, голова Всеукраїнської агенції інвестицій і сталого розвитку, підкреслила, що накопичені раніше проблеми та наслідки вимушених заходів під час дії воєнного стану призвели до низки бар’єрів, які стримують розвиток проєктів відновлювальної енергетики в Україні. «Можна виділити три основні групи ризиків: технічні, економічні та правові. В цілому вони не дозволяють забезпечити прогнозованість умов для розвитку проєктів ВДЕ. Водночас, якщо розпочати якнайшвидше роботу щодо пом’якшення цих ризиків, то до кінця 2022-го року цілком реалістично забезпечити можливості для девелопменту тих проєктів, які призупинили реалізацію внаслідок повномасштабного воєнного вторгнення рф. Завдання протягом наступних двох років (2023-2024), пов’язані з відновленням енергосистеми, де створюються технічні та економічні можливості, збільшувати потужності ВДЕ. Комплексний та системний підхід дозволить не просто реанімувати галузь, а й забезпечити стрімкий розвиток “зеленої” енергетики в Україні, дбаючи про енергетичну безпеку кожної громади та країни в цілому», – сказала Юлія Усенко.

Солідарний з гравцями ринку та представниками профільних асоціацій і співголова МФО Чиста енергія – здорове довкілля» Олексій Гончаренко: «Світ і Європа нам каже, що ми не радянську Україну будемо відбудовувати, а будемо будувати після війни нову європейську Україну, для якої питання декарбонізації має бути ключовим. Тим більше, що це б’є ще по нашому ворогу. Якщо ми вже визначились, як країна кандидат член ЄС; визначались, що це наш шлях – йти з вільним світом і бути частиною Європи, то, звичайно, що для Європи поняття енергетики сьогодні це – “зелена енергетика”. На це робиться ставка, і це є майбутнє. Україна тут має бути одним з лідерів, тим більше, що нам потрібно це навіть більше, ніж іншим».

Під час заходу були виявлені ключові ризики та бар’єри для відновлення та розвитку ВДЕ після війни. Деякі з них – критичні і повинні бути подолані невідкладно вже цього року. Мова йде про продовження технічних умов та Pre-PPA для проєктів ВДЕ, будівництво яких зупинилося під час війни. Це допоможе зберегти інвесторів та не втратити інвестиції.

Більш тривалі заходи з підтримки галузі повинні базуватися на технічному моделюванні сценаріїв розвитку енергосистеми, яке повинне визначити скільки, де саме і яка потреба в новій генерації з використанням ВДЕ. А друга умова – це розвиток конкурентного та прозорого ринку електроенергії та продуманий і зважений підхід до регулювання.

«Для виконання цих передумов, важливий постійний діалог між гравцями ринку, НЕК “Укренерго”, Міненерго, НКРЕКП та ВРУ. Тому, сподіваємося, ми зможемо використати цей дискусійний майданчик для забезпечення такого діалогу під час наступних зустрічей», – підвів підсумки дискусії Іван Бондарчук, радник Юридичної групи LCF, керівник практики енергетики та природних ресурсів, модератор заходу.