Зміни процедур банкрутства через коронавірус. Досвід Великої Британії

18.06.20

Однією з найефективніших систем банкрутства у світі за розмаїттям можливостей розв’язання тимчасових проблем заборгованості є законодавство про неспроможність Великої Британії. Це законодавство є всеосяжним, ефективним та таким, що пропонує різні інструменти для застосування у різних ситуаціях, коли необхідно вирішити проблеми боргів. Ефективність цієї сфери законодавства Великої Британії підтверджується і тим, як воно пристосовується до реальної ситуації в економіці, включаючи теперішню кризу, спричинену пандемією. Впевнені, приклад законодавця у цій країні може бути використаний і в Україні.

20 травня 2020 року у Великій Британії було оприлюднено текст проекту Закону «Про корпоративну неплатоспроможність та управління у 2019-2021 рр.». Документ містить 238 сторінки пропозицій до чинного законодавства, включаючи і законодавство про неспроможність. Ці пропозиції розроблялись спеціально створеною групою з реструктуризації бізнесу та неплатоспроможності протягом останніх 20 років.

За змістом зазначений законопроект складається із кількох пакетів реформ, які стосуються законодавства про неправомірну торгівлю та законодавство про неспроможність. Серед найголовніших пропозицій є зміна вимог до змісту заяви про ліквідацію боржника, встановлення мораторію з метою захисту бізнесу від дій кредиторів, нові приписи до складу плану реструктуризації і особливі заходи щодо захисту сторін за договорами поставки.

Досить багато положень законопроекту стосуються заходів, спрямованих на долання можливих тривалих наслідків пандемії, але є сенс зосередитись на пропозиціях, що стосуються процедур неспроможності.

У законопроекті передбачається тимчасово на період з 1 березня 2020 року до 30 червня 2020 року обмежити подавати заяви про ліквідацію боржника. Пояснюють цей строк тим, що наслідки від коронавірусу мали негативний вплив протягом саме цього періоду часу. Вважають, що це дозволить бізнесу досягти більш справедливих домовленостей з кредиторами. Однак, кредитор може подати заявку, якщо у нього будуть обґрунтовані підстави вважати, що введений карантин не мав негативного фінансового впливу на майновий стан боржника або боржник не міг би погасити свої борги навіть і без такого обмеження.

Разом з тим, фахівці у сфері неспроможності висловлюють певні сумніви щодо ефективності підходів, запропонованих у проекті закону. Зокрема, вони звертають увагу на недостатнє обґрунтування розширення сфери дії запропонованих заходів: на попередніх етапах підготовки проекту закону планувалось поширити такі заходи на компанії зі сфери гостинності, дозвілля та роздрібної торгівлі, але пізніше їх поширили на усі компанії. Вони висловили сподівання щодо того, що в парламенті дадуть відповідь на те, чому відбулось таке розширення сфери дії нових заходів.

Експерти права також звернули увагу на можливість зловживань після прийняття цього закону. Так, якщо причини появи заборгованості у сторін викликатимуть сумніви і це матиме наслідком звернення до суду, то це збільшить витрати, а тривалість розгляду справи у суді може поставити під загрозу усі ланцюжки бізнес-відносин, наприклад, з поставки продукції кінцевому споживачу.

Законопроект містить досить велику низку нововведень у законодавство про неспроможність, не пов’язаних з пандемією. Ці законодавчі пропозиції розроблялись протягом тривалого періоду часу, їх метою було покращення законодавства про неспроможність в цілому. Таким чином, пандемія тільки стала каталізатором для реалізації у законодавстві нароблених удосконалень існуючої системи неспроможності у цій країні.

Олександр Бірюков, радник Юридичної групи LCF

Джерело – https://services.parliament.uk/