Зміни до Кодексу з процедур банкрутства

30.07.20

Основною ідеєю Кодексу України з процедур банкрутства було запровадження нових механізмів для максимально швидкого відновлення роботи збиткових підприємств або найменш болісного виведення їх з ринку.

Однак ще до вступу профільного закону у силу фахівці висловились за необхідність його зміни. Метою таких змін було усунення прогалин, технічних неузгодженостей та незбалансованих, на думку частини професійної спільноти, положень.

Серед запропонованих змін, Парламент підтримав у другому читанні та в цілому законопроект №2276 про внесення змін до Кодексу з процедур банкрутства.

Запропоновані зміни були спрямовані на вирішення проблемних питань, які виникли під час практичного застосування кодексу. Так, зміни усували можливість подати заяву про банкрутство бюджетних установ, які фінансуються виключно із бюджету. Через недосконале формулювання кодексу така можливість теоретично існувала. І суд міг отримати заяву, про, наприклад, банкрутство власне самого суду, прокуратури або що.  Іншим проблемним питанням виявилась неможливість призначення арбітражного керуючого за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до моменту її впровадження.

Так, в жовтні 2019 року, на момент набрання чинності Кодексом, ЄСІТС повноцінно не запрацювала. І це спричинило об’єктивні незручності, як для судів, так і для сторін корпоративних банкрутств та банкрутств фізичних осіб. Ця проблема була вирішена досить вдало. Щодо банкрутства фізичних осіб самому боржнику надано право запропонувати кандидатуру арбітражного керуючого. У корпоративному банкрутстві призначення здійснюється господарським судом самостійно з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, у порядку, що діяв до дня введення Кодексу в дію, шляхом застосування автоматизованої системи.

Додатково відзначу ще одну норму, яка була внесена до законопроекту до другого читання та була відсутня у первинному проекті.

Так, введено черговий мораторій на відкриття банкрутств установ та організацій в сфері теплопостачання та водовідведення на час дії Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».

Законодавець підставляє чергову милицю збитковим підприємствам, порушуючи баланс у сфері виконання судових рішень та оздоровлення неефективних підприємств, замість проведення реформування сектору комунальних послуг. І знову заручниками «простих» рішень стають кредитори. А вирішення проблеми лише відкладається.

Олена Волянська, партнер, керівник практики банкрутства та реструктуризації, спеціально для The Ukrainian Journal of Business Law