Податкові переваги власникам інноваційних об’єктів права інтелектуальної власності

30.04.20

Часто IP Box – спецрежим оподаткування прибутку – може згадуватись під іншими умовними назвами: “Patent Box” у тих юрисдикціях, де перевагами режиму можуть скористатися лише власники патентів, або “R&D Box”.

Останнім часом власники бізнесів все частіше задають питання про IP Box: що це за магічна скринька, які переваги вона надає та як можна бізнесу скористатися її можливостями. І не дивно, адже цей особливий правовий режим дає суттєві податкові переваги власникам інноваційних об’єктів права інтелектуальної власності (патенти, дизайни, ноу-хау, комп’ютерні програми), дозволяючи зекономити на податках з доходів від реалізації певних прав інтелектуальної власності. Проте норми законодавства про режим IP Box не є гармонізованими у різних країнах, і тому не кожна юрисдикція може бути однаково сприятливою для власника програмних продуктів та, скажімо, фармацевтичних патентів.

Спробуємо простими словами пояснити, що ж таке IP BOX, та надамо відповідь на деякі найпоширеніші питання стосовно цього режиму.

IP Box – спеціальний режим оподаткування прибутку компанії, отриманого від реалізації або використання прав інтелектуальної власності за пільговою (суттєво зниженою або, в деяких випадках, навіть нульовою) ставкою податку на прибуток.

Часто цей режим може згадуватись під іншими умовними назвами, наприклад, “Patent Box” у тих юрисдикціях, де перевагами режиму можуть скористатися лише власники патентів, або “R&D Box” у тих рідких випадках, коли державі дійсно вдалося сконструювати цей режим таким чином, що він дійсно допомагає розвинути інноваційну діяльність у країні. Але давайте про все по порядку.

Як правило, держави обґрунтовують запровадження режиму IP Box бажанням стимулювати інноваційну діяльність на території своєї країни та заохотити власників бізнесів розміщувати в країні свій інтелектуальний капітал, оподатковуючи отриманий від його реалізації прибуток за пільговою ставкою.

Мета запровадження

Існує й зворотній бік медалі: Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD) відзначає, що режим IP Box є основним інструментом розмивання податкової бази та виведення прибутку з-під оподаткування BEPS (Base Erosion and Profit Shifting). Особливо це стосується країн, де режим IP Box є надто ліберальним, не містить механізмів стримування недобросовісних практик та реалізації основної задекларованої мети режиму – стимулювання інноваційної діяльності. Саме тому крок 5 BEPS передбачає обмеження надання податкових переваг відносно прибутків від маркетингових об’єктів інтелектуальної власності (наприклад, торгові марки) та інші правила, які виключають можливості податкового структурування шляхом передачі об’єктів інтелектуальної власності до компаній, які є резидентами “сприятливих” податкових юрисдикцій. Зокрема, змінений підхід щодо визначення стійкого взаємозв’язку обмежує можливості використання податкового режиму IP Box компаніями, які не брали участь у розробці об’єктів інтелектуальної власності, від яких отримуються доходи, та/або доручили розробку таких об’єктів пов’язаним особам.

Географія

Першою країною з режимом IP Box стала Ірландія, в якій цей режим було запроваджено ще в 1973 році; наразі Ірландія вважається основним світовим IP Box’ом, де розміщені інтелектуальні активи таких технологічних гігантів, як Apple, Google тощо. На сьогодні режим IP Box запроваджено в багатьох країнах Європейського Союзу (за даними Tax Foundation). На світовому рівні податкове законодавство більше 40 країн світу передбачає режим IP Box в тому чи іншому вигляді (за даними OECD). В Україні режим IP Box відсутній, хоча в 2019 році від представників уряду Гончарука звучали заяви про можливість введення такого режиму в Україні.

Суть режиму

Схематично режим IP Box виглядає наступним  чином: певні доходи певних правовласників від використання або реалізації певних прав інтелектуальної власності виділяються в окрему категорію і оподатковуються за певною зниженою ставкою (або ставками) податку на прибуток.

Диявол, як завжди, криється в деталях. Давайте спробуємо в загальному розглянути, які фактори слід взяти до уваги аби визначитися, чи може ваша компанія скористатися режимом IP Box та із чого виходити при виборі юрисдикції.

Категорії інтелектуальної власності

Так як задекларована мета запровадження режиму IP Box полягає в стимулюванні інноваційної діяльності, то основними об’єктами, на який розповсюджується цей режим, в переважній більшості юрисдикцій є патенти (винаходи, корисні моделі, промислові зразки) та комп’ютерне програмне забезпечення.

Деякі юрисдикції також передбачають третю категорію активів – IP-права, що не є очевидними, є новими та придатними до використання. До цієї категорії прав відносяться ті рішення, які не охороняються згідно з патентним законом країни (наприклад, “ноу хау”) та, як правило, скористатися режимом IP Box за цими об’єктами можуть лише малі та середні підприємства.

Торговельні марки та подібні до них засоби індивідуалізації бізнесу (кваліфіковані географічні зазначення, бренди, логотипи тощо), а також авторські права на розважальний контент, як правило, не відносяться до категорії об’єктів, що дозволяють скористатися перевагами режиму IP Box. Ці об’єкти або прямо виключені з переліку, або не згадуються як такі в переліку режимних об’єктів.

Проте, власникам великих портфелів торговельних марок та розважального контенту не слід нехтувати своєю інтелектуальною власністю. Ці об’єкти також можуть бути інструментом зменшення податкового навантаження на бізнес, але за іншими механізмами.

Також потрібно звернути увагу на те, чи розповсюджується режим лише на зареєстровані об’єкти права інтелектуальної власності, чи також на ті, стосовно яких лише подані заявки на реєстрацію, але патенти ще не отримані.

Крім того, стосовно об’єктів авторського права (комп’ютерні програми) слід перевірити, чи має така програма бути зареєстрована, і якщо так – то яка саме реєстрація зможе забезпечити їй статус режимного активу. На інші об’єкти авторського права (фільми, фотографії, музика, книги) режим IP Box, як правило, не розповсюджується.

Також не у всіх юрисдикціях режим розповсюджується на придбані активи. А там, де придбані активи в цілому підпадають під режим IP Box, можуть існувати вимоги щодо наступного поліпшення або модифікації таких активів після їх придбання або обмеження щодо тих активів, які були придбані у іншого члена тієї ж групи компаній.

Категорії доходів

Основні категорії доходів, на які розповсюджується режим IP Box, є дохід у вигляді роялті та ліцензійних платежів і дохід від продажу прав.

У деяких юрисдикціях також існує підхід, за яким режим IP Box розповсюджується на збільшення статутного капіталу компанії за рахунок збільшення вартості відповідних прав інтелектуальної власності. Але він є скоріше винятком з правила, ніж правилом.

Категорії правовласників

Режим розповсюджується на режимні активи, власником яких є податковий резидент країни, де такий режим застосовується. Однак у деяких юрисдикціях існують обмеження. Режимом IP Box можуть скористатися лише певні категорії компаній: або ті, які мають певний правовий статус, або компанії, які розташовані на певних територіях (наприклад, у вільних економічних зонах).

Ставки оподаткування 

Пільгова ставка оподаткування прибутку від прав інтелектуальної власності за режимом IP Box може визначатися у вигляді певної відсоткової ставки, що відрізняється від загальної ставки податку на прибуток в країні, або у вигляді відсотку зменшення бази оподаткування. У деяких юрисдикціях ставки можуть бути різними в залежності від об’єкта інтелектуальної власності, від якого було отримано дохід, або, власне, від категорії доходу (ліцензійний платіж, прибуток від продажу прав, збільшення статутного капіталу).

Орієнтовний перелік пільгових ставок оподаткування доходу від реалізації прав інтелектуальної власності згідно з режимом IP Box в деяких країнах можна знайти тут:

Європейський Союз: https://taxfoundation.org/patent-box-regimes-europe-2019/

Інші юрисдикції світу: https://qdd.oecd.org/data/IP_Regimes

Насамкінець, не слід забувати, що при виборі юрисдикції для IP Box також є сенс врахувати загальні фактори щодо вибору юрисдикції, такі як бізнес-модель, ринки збуту, наявність робочої сили, вимоги до створення речовин тощо. Не останнім із факторів є також те, чи бачите ви як власник бізнесу цю юрисдикцію в якості одного з центрів своїх життєвих інтересів. Все ж це ваш бізнес, і вам вирішувати, в якій корзині зберігати свої активи.

Олександр Молотай, партнер, керівник практики інтелектуальної власності, та Андрій Реун, партнер, керівник практики податкового права, спеціально для «Бізнес.Цензор»