Нова стратегія розвитку правосуддя

01.07.21

Судова система України вже понад 10 років живе в стані постійних судових реформ. Причому після жодної з них не було достатнього часу проаналізувати ефективність, оскільки зі зміною політичної влади починалась нова.

Днями на вебсайті президента України було оприлюднено Указ №231/2021, яким затверджено нову стратегію розвитку правосуддя як початок чергової судової реформи Україні. За словами Володимира Зеленського, судова реформа є складним викликом, проте трьох років має вистачити для розв’язання проблемних питань та побудови прозорої та ефективної судової системи.

Стратегія очікувано має декларативний характер та зачіпає більшість аспектів функціонування судової системи, починаючи від організаційно-фінансового забезпечення і закінчуючи зміною системи судоустрою та перезавантаження органів суддівського врядування.

Указ президента не містить конкретних механізмів удосконалення судової системи, водночас він встановлює необхідні вектори, в напрямку яких має бути розроблена та прийнята відповідна законодавча база з подальшим втіленням її у життя.

Ідея судів за принципом «єдиного вікна» вже неодноразово обговорювалась. Однак варто розуміти, що організаційно та фінансово це достатньо затратний процес

Хочу зупинитися на кардинально нових ідеях.

Створення нової моделі апеляційних судів. Наразі апеляційні суди функціонують у відповідних округах. Округи формуються в залежності від навантаження. Реформована система апеляційних судів запрацювала наприкінці 2018 року після ліквідації попередніх судів.

Нова ж модель пропонує об’єднати всі юрисдикції в один обласний апеляційний суд з окремими палатами. По суті, запропонована модель відповідає структурі функціонуючого Верховного Суду, однак в кожній області.

Для практичної реалізації цієї ідеї знову необхідно ліквідувати всі існуючі суди та створити нові. Звісно, з усіма наслідками такого процесу: створення нової матеріально-технічної бази, переведення суддів, передача та перерозподіл справи і т.д…

Ідея судів за принципом «єдиного вікна» вже неодноразово обговорювалась. Однак варто розуміти, що організаційно та фінансово це достатньо затратний процес.

На даному етапі не до кінця зрозуміло, яким чином запропонована ініціатива може покращити ефективність системи апеляційних судів. А тому виникає риторичне питання, чи на часі така реформа.

Багато країн успішно впровадили у свої системи судів інститут мирових суддів

Впровадження мирових суддів. Інститут мирових суддів декілька років обговорюється на рівні законодавчої ініціативи. Його впровадження дійсно може розвантажити суди від розгляду малозначних та справ незначної складності, що дозволить судам більш ґрунтовно підходити до вирішення складних справ та не порушувати строки розгляду.

Багато країн успішно впровадили у свої системи судів інститут мирових суддів, що позитивно вплинуло на функціонування судової системи.

Водночас згаданий інститут вимагає серйозної правової бази, його запровадження – це повне переформатування судів першої інстанції. Запровадження кардинальних кроків в даному напрямку є необхідним, оскільки саме на рівні загальних судів першої інстанції найбільш відчувається кадровий дефіцит.

Сьогодні процесуальне законодавство дозволяє брати участь в судовому засіданні в онлайні

Запровадження дистанційного судочинства для певної категорії справ. Діджиталізація всіх процесів в державі набирає обертів, і в цьому напрямку указ пропонує запровадити можливість розглядати певні категорії справ онлайн – незалежно від місцезнаходження учасників і суду.  Які це будуть категорії спорів – не уточняється.

Вперше ідея авторозподілу справ не в межах певного регіону, а в межах всієї України, пролунала від Дмитра Дубілета. На початку 2020 року вказана ідея була сприйнята досить скептично, особливо у професійній правничій спільноті. Але реалії карантинного періоду похитнули скепсис.

Сьогодні процесуальне законодавство дозволяє брати участь в судовому засіданні в онлайні, але для цього сторона має вчинити ряд процесуальних дій. З контексту стратегії можна припустити, що певна категорія справ взагалі буде розглядатись лише онлайн, без прив’язки до певного регіону.

Така  можливість заощаджує час сторін і суду, робить судовий процес більш зручним, ефективним та доступним. Однак суд в онлайні може функціонувати лише за умови належного матеріально-технічного забезпечення, з чим останнім часом виникають значні проблеми.

Будь-яка ідея має запроваджуватись виключно з розумінням джерел її фінансування. Інакше – вона приречена на поразку.

Звернення до суду є правом особи, яке не може обмежуватись обов’язком досудового врегулювання

Обов’язковий досудовий порядок врегулювання деяких спорів з використанням медіації. Указом президента встановлено, що в певних категоріях справ може бути встановлено обов’язковий досудовий порядок врегулювання спорів з використанням медіації та інших практик.

На перший погляд, вказана ініціатива спрямована на розвантаження судів, адже в результаті досудового врегулювання спір може вирішитись, а сторони досягти консенсусу.

Водночас зменшити навантаження на судову систему можна лише за рахунок реформування інструментів досудового врегулювання спорів. Простими прикладами неефективності вищевказаних інститутів є невисокий відсоток скасованих податкових рішень за результатами адміністративного оскарження, або відсутність законодавчої бази про медіацію.

На додаток, звернення до суду є правом особи, яке не може обмежуватись обов’язком досудового врегулювання. Лише після запровадження ефективних інститутів досудового врегулювання спорів можна говорити про розвантаження судової системи.

У будь-якому разі, прийняття стратегії – це лише система координат, за якою необхідно рухатись. Сподіваюсь, що для судової системи запропонована стратегія не стане реформою заради реформи.

Не потрібно руйнувати те, що дійсно працює. І виключно через те, що його запроваджено попередньою політичною владою. Варто зосередитись на вдосконаленні дійсно кричущих проблемних моментів. Наразі це катастрофічний кадровий голод в судовій системі та, як наслідок, низько ефективна (з точки зору розумних строків) система розгляду справ, особливо в загальних судах першої інстанції.

Ірина Кобець, радник Юридичної групи LCF, керівник судової практики, ексклюзивно для «УНІАН»