Зміни у податковому законодавстві у 2020 році
Коли цілий рік вносилися різні зміни у податкове законодавство, дуже важливо відстежити, коли та які норми вступили в силу. Незважаючи на те, що повсякденне життя більшості жителів України в 2020 році стало більш одноманітним, українські платники податків не нудьгували – протягом року один за одним приймалися закони у сфері податків.
Оскільки податкових змін було багато, а потім відбулися зміни вже прийнятих змін, необхідно розібратися, що ж в результаті змінилося у 2021 році. Нижче ми розглянули тільки частину з тих змін, які відбулися, але ця частина дуже знакова для платників податків.
1. Закони, що імплементують правила BEPS
Трохи про хронологію прийняття нормативно-правових актів, які імплементують правила BEPS, в 2020-2022 роках:
- – Закон України від 16 січня 2020 року №466 (колишній Законопроект №1210),
- – Закон України від 14 липня 2020 року №786 (колишній Законопроект №2524),
- – Закон України від 17 грудня 2020 року №1117 (колишній Законопроект №4065).
Що ж змінилося у 2020?
- 23 травня 2020 року частково вступив в силу Закон України №466, який вніс такі зміни:
- нові правила визначення постійного представництва, а також необхідність зареєструвати такі представництва до 1 жовтня 2020 року;
- нові правила оподаткування прямого і непрямого продажу акцій/корпоративних прав іноземної компанії, 50% вартості якої походить з акцій/корпоративних прав української компанії, і така українська компанія володіє або має у використанні нерухоме майно (вартість такого майна становить 50% вартості акцій/корпоративних прав компанії);
- введення концепції ділової мети (розумної економічної причини) для всіх операцій з нерезидентами;
- «безподаткова» ліквідація контрольованих іноземних компаній (КІК) – процедура ліквідації КІК повинна бути розпочата не раніше 1 січня 2020 року і закінчена не пізніше 31 грудня 2020 року;
- перелік контрольованих операцій для трансфертного ціноутворення (ТЦ) розширено операціями по реструктуризації (передача функцій, активів, вигод, ризиків і можливостей) бізнесу;
- запроваджується нова додаткова форма ТЦ звітності:
- повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, перший звітний період – 2020 рік;
- глобальна ТЦ документація (майстер-файл), перший звітний період – фінансовий рік, який закінчується у 2021 році;
- звіт у розрізі країн, перший звітний період – фінансовий рік, який закінчується у 2021 році;
- встановлена додаткова податкова різниця – 30% збільшення доходу, отриманого в рамках неконтрольованих для ТЦ операцій, здійснених з резидентами з «низькоподаткових» юрисдикцій.
8 серпня 2020 року набрав чинності Закон України №786, який вніс такі зміни:
- уточнив правила, згідно з якими прибуток нерезидентів від відчуження акцій/корпоративних прав української компанії, вартість яких утворилася від володіння нерухомим майном або використовується резидентом на підставі договору довгострокової оренди/фінансового лізингу, також підлягає оподаткуванню;
- терміни закінчення «безподаткової» ліквідації перенесені на рік – 31 грудня 2021 року.
Що вступило в силу у 2021 році?
З 1 січня 2021 року набрав чинності Закон України №1117, який вніс такі зміни:
- правила визначення постійного представництва, які вступили в силу 23 травня 2020 року, перенеслися на 1 січня 2021 року, і, відповідно період реєстрації – до 1 квітня 2021 року. При цьому уточнюється, що з 23 травня по 31 грудня 2020 року діяли ті ж правила, що і до 23 травня 2020 року;
- правила оподаткування операцій з продажу українських компаній з нерухомістю, які вступили в силу 23 травня 2020 року і були уточнені 8 серпня 2020 року, також були перенесені на 1 січня 2021 року. При цьому уточнено, що майно, яке використовується на підставі права операційної або фінансової оренди, юридичній особі слід обліковувати в якості активу, в тому числі на підставі права користування;
- звуження кола операцій, для яких буде діяти перевірка на наявність ділової мети – ділову мету необхідно доводити тільки по контрольованим для цілей ТЦ операцій. Також з 1 січня 2022 року платнику податків необхідно буде доводити ділову мету і для неконтрольованих операцій з нерезидентами, для яких передбачені податкові різниці.
- оновлені обмеження на віднесення до складу витрат відсотків (правила недостатньої капіталізації). При цьому такі правила не будуть застосовуватися до:
- суми процентів, нарахованих на користь міжнародних фінансових організацій;
- суми відсотків, нарахованих на користь іноземних банків.
Також важливо, що Законом України №1117 переноситься вступ в силу правил оподаткування КІК до 1 січня 2022 року.
При цьому очікуємо, що у 2021 році все-таки приймуть і проведуть податкову амністію (нульову декларацію), що дозволить платникам податків «вийти в білу» до вступу в силу КІК і автоматичного обміну податковою інформацією.
2. Скорочення терміну судового оскарження ППР
Тривалий час існувала судова практика, відповідно до якої процесуальний строк звернення до суду в податкових спорах становив 1 095 днів. Однак, Постановою Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 була змінена позиція Суду щодо даного питання.
Так, на думку Суду, норма пункту 56.18 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і відповідно не є спеціальною. При цьому норма пункту 56.19 ПКУ є спеціальною і має перевагу у застосуванні для податкових спорів, регулюючи оскарження у судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов’язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору. Іншими словами, платник податків має всього місяць для оскарження, починаючи з дня, наступного за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
3. Мораторій перевірок
У зв’язку з COVID-19 в Україні був введений мораторій на перевірки, починаючи з 18 березня 2020 року і до закінчення карантину. На даний момент карантин в Україні продовжений до 28 лютого 2021 року, однак податкові органи дуже хочуть працювати і б’ють на сполох, що у зв’язку з мораторієм не можуть реагувати на ризики несплати податків певними платниками податків, що негативно впливає на забезпечення надходжень до бюджету.
З огляду на таке занепокоєння податкових органів, Кабінет Міністрів України пропонує скоротити терміни дії обмежень на проведення перевірок, а саме:
- документальних та фактичних перевірок, які були розпочаті до 18 березня 2020 року і не були закінчені;
- фактичних перевірок;
- документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіка були заплановані на листопад-грудень 2020 року;
- документальних позапланових перевірок щодо:
- пунктів 78.1.1 і 78.1.4 ПКУ – формування ризиковими платниками податків податкового кредиту за рахунок оформлення очевидно нереальних операцій з придбання товарів/послуг;
- платників податків, про які отримана податкова інформація про порушення валютного законодавства;
- пунктів 78.1.12 ПКУ.
А 24 грудня 2020 року Державна податкова служба опублікувала План-графік документальних перевірок, що збільшило підозри платників податків щодо того, що мораторій на перевірки все-таки скасують.
4. Висновок
З огляду на кількість і масштабність змін, платнику податків слід дуже уважно аналізувати свою діяльність і звертатися до вузькопрофільних спеціалістів. Наприклад, варто не забувати, що з травня по грудень 2020 року діяла різниця по наявності ділової мети для всіх операцій з нерезидентами без винятків.
Підписатися на податкові новини можна тут.
Катерина Кузьміна, спеціаліст із трансфертного ціноутворення Юридичної групи LCF, спеціально для «Ліга.Блоги»
Iншi Новини
